Папа: Євангелізатори не повинні бути підприємцями чи кар’єристами

Звіщення, служіння та безкорисливість. Такими є три виміри євангелізації, на які вказав Папа Франциск, проповідуючи під час Святої Меси в каплиці «Дому святої Марти» в понеділок, 11 червня 2018 р., коли спогадувалася пам’ять святого апостола Варнави.

Святий Дух, а не бізнес-плани

У світлі біблійних читань, проповідник підкреслив, що головною дійовою особою звіщення є Святий Дух. Адже благовістування – це не просто «проповідь» чи «передавання ідей», але динамічний процес, здатний «перемінювати серця». За його словами, ми бачили «чудові, добре опрацьовані й досконалі» душпастирські програми, які, однак, «не стали засобами євангелізації», бо якщо вони стають «метою самі в собі», то «не мають здатності перемінювати серця».

«Те, що Ісус посилає нас виконати, це зовсім не бізнес-план, який вимагає підприємницького підходу. Ні. Ми зможемо виконати це зі Святим Духом. Ми потребуємо мужності. Справжня євангелізаційна мужність не полягає в людській наполегливості. Мова йде про мужність, яку дає Святий Дух і спонукає прямувати вперед», – зазначив Святіший Отець.

У Церкві слід служити, а не будувати кар’єру

Другим виміром євангелізації, на який вказав Папа, є служіння, яке також полягає «в малих речах». Претензії на те, щоб нам служили після того, як ми пройшли якийсь кар’єрний шлях у Церкві чи суспільстві, є помилковою. Кар’єризм у Церкві є «ознакою того, що бракує тями, в чому полягає євангелізація», адже «той, хто керує, повинен бути як той, хто служить».

«Ми можемо звіщати гарні речі, але без служіння це не буде благовістю, може здаватися нею, але не буде, – сказав Святіший Отець. – Бо Святий Дух не лише спонукає нас прямувати вперед з метою проголошувати Господні істини та звіщати про Його життя, але також веде нас до братів і сестер, щоб послужити їм. Служіння… навіть в малих речах. Це жахливо, коли зустрічаються євангелізатори, які вимагають, аби їм служили, які живуть для того, щоб отримувати послуги».

Безкорисливість євангелізації

Врешті, безкорисливість, бо ніхто не може спастися завдяки власним заслугам. «Даром отримали – даром давайте», – закликає Господь.

«Всі ми були безкорисливо спасенні Ісусом Христом, а тому повинні безкорисливо цим ділитися. Душпастирські співробітники в ділі євангелізації повинні навчитися того, що їхнє життя повинно бути безкорисливим, спрямованим Святим Духом на служіння та на звіщення. Саме убогість спонукає відкриватися на Святого Духа», – наголосив Папа.