Папа: історія допомагає нам прямувати сьогоднішнім днем у майбутнє
«Історія, яку вивчають з любов’ю, може і повинна багато чого навчити людей сьогодення, яке дуже розділене та спрагле істини, миру і справедливості», – наголосив Папа Франциск, приймаючи у суботу, 12 січня 2019 р., в апостольському палаці у Ватикані понад 60 членів італійської Асоціації Викладачів Історії Церкви, які впродовж 10-11 січня зібрались у Римі на Симпозіум з нагоди 50-ї річниці заснування Асоціації.
Важливість історії
На початку своєї промови Глава Католицької Церкви подякував Президенту Асоціації за слова привітання та, зокрема, за те, що він пригадав присутнім відомий вислів “historia magistra vitae” (історія – вчителька життя), що є дуже важливим принципом, тісно поєднаним із служінням Асоціації Викладачів Історії Церкви.
Святіший Отець пригадав про те, як однин із засновників Асоціації, отець-єзуїт Джіакомо Мартіна, який впродовж довгих років викладав історію у Папському Григоріянському Університеті у Римі, любив часто повторювати своїм студентам, що історія, без сумніву, є вчителькою життя, але вона має мало учнів. У цьому контексті Святіший Отець підкреслив, що було б дуже добре, якщо б ми навчилися мудро та сміливо роздумувати над драматичними і нищівними наслідками війни, численних воєн, які завдали стільки болю багатьом людям. Як зауважив Папа, на жаль, люди не бажають вчись із тих історичних подій.
Італія є багатою свідченнями минулого
На переконання Вселенського Архиєрея, Італія, а зокрема Церква в Італії, є дуже багатою різними свідченнями минулого. Це багатство не повинно бути лише скарбом, який ми сумлінно оберігаємо, але воно повинно допомогти нам прямувати сьогоднішнім днем у майбутнє. Історія Церкви, особливо Церкви в Італії, є точкою опори для усіх тих, які бажають зрозуміти, поглибити та насолоджуватись минулим, не перетворюючи його у музей чи, ще гірше, у цвинтар ностальгій, але вчиняючи його живим та присутнім для наших очей.
Боже Слово є в центрі історії
У центрі історії є Слово – Ісус Христос, наголосив Святіший Отець. Мова йде про Слово, що було нам подароване Богом і Яке потрібно свідчити нашим життям. Це Боже Слово діє в історії та перемінює її зсередини; Воно так глибоко позначило історію людства, що від Нього розпочався поділ історії на «до» і «після» Нього.
Цілковите прийняття цієї спасительної та милосердної дії Божого Слова повинно вчинити віруючого історика дослідником, який значно більше шанує факти та правду, який є дуже уважним та обережним у своїх пошуках, послідовним свідком у навчанні; який не дбає виключно про кар’єрний ріст чи академічні визнання; який не претендує бути суддею подій та осіб минулого. «І справді, здатність побачити присутність Христа і шлях Церкви в історії, вчиняє нас покірними і позбавляє спокуси ховатись у минулому, аби уникнути сьогодення», – мовив далі Папа, додаючи, що таким був досвід багатьох вчених, які розпочали свої пошуки як атеїсти чи агностики та знайшли Христа, бо ж історія не могла бути зрозумілою без цієї сили.
Побажання Папи історикам
На закінчення зустрічі Папа побажав присутнім викладачам історії, щоб їхньою непростою місією та їхнім свідченням вони робили свій вклад, допомагаючи іншим споглядати Ісуса, Який є Наріжним Каменем і діє в історії та у пам’яті людства і всіх культур. «І нехай же Він завжди дає вам відчути Його спасительну присутність в фактах, в документах, в подіях», – мовив Святіший Отець, дякуючи присутнім за їхній труд в історичних пошуках та за їхнє свідчення.
About The Author
