Папа: Кожна ситуація насильства є раною на тілі всього людського роду

Покласти край конфліктові – це справа також і людських рук, і кожен з нас може й повинен ставати будівничим миру. На цьому наголосив Папа Франциск, приймаючи у четвер, 29 вересня 2016 р., учасників зустрічі, організованої Папською Радою «Єдиним Серцем», щодо церковної відповіді на гуманітарну кризу в Сирії та Іраку.

Святіший Отець склав подяку Папській Раді, представникам доброчинних організацій, місцевих церков та чернечих родин, що служать на Близькому Сході, за всі зусилля, спрямовані на те, щоб «полегшити страждання мільйонів жертв», особливо наголошуючи на важливості «оновленої співпраці на всіх рівнях, між різними суб’єктами, які діють в цій сфері».

«Через рік після нашої останньої зустрічі, – сказав Глава Католицької Церкви, – з великим смутком мусимо констатувати, що не зважаючи на зусилля, докладені в різних середовищах, логіка зброї та домінування, темні інтереси та насильство й надалі спустошують ці країни, і що досі не зумілося покласти край виснажливим стражданням і постійному порушенню людських прав. Трагічні наслідки кризи добре помітні далеко за межами регіону. Її вираженням є суттєве міграційне явище».

Папа наголосив, що «насильство породжує насильство», й виникає враження, що «нас втягнула спіраль свавілля», з якої не існує виходу. Такі випадки, як «нещодавня атака проти гуманітарного конвою ООН», є вираженням таємниці зла, «присутнього в людині та в історії», що потребує «викуплення», а межею зла, «якого людина є творцем і жертвою», як навчав святий Іван Павло ІІ, є «Боже милосердя». І споглядаючи на «численні страждаючі обличчя», Церква розпізнає «обличчя свого Господа під час страстей».

У цьому контексті Святіший Отець склав подяку тим, діяльність яких є «відображенням Божого милосердя», знаком «великої надії» і того, «що зло має свої межі, що останнє слово не за ним». «Але крім необхідної гуманітарної допомоги, – додав він, – тим, чого наші брати й сестри в Сирії та Іраку прагнуть понад усе, є мир. Тому не втомлююся просити міжнародну спільноту про більші й оновлені зусилля для досягнення миру на всьому Сході, не відвертати свого погляду в іншу сторону. Покласти край конфліктам – це справа також і людських рук: кожен з нас може і повинен ставати будівничим миру, тому що будь-яка ситуація насильства й несправедливості є раною на тілі всього людського роду».