Папа: краса допомагає нам підносити погляд до неба

У Кастель-Ґандольфо відбувся концерт на честь Папи. Промовляючи до присутніх по його завершенні, Лев XIV наголосив, що в часи воєн та криз мистецтво й краса є незамінними засобами, які повертають людині надію, зцілюють серця та допомагають піднести погляд до Бога.

«Живемо у світі, в якому бракує краси. Є багато проблем, воєн, конфліктів, ненависті, насильства, безробіття та багато іншого. Можливість зібратися разом у такій ситуації – це справді великий дар, бо вона нагадує нам, що існує щось більше за все це. І що чоловік і жінка, коли ми цього хочемо, всі разом, можуть виявити красу, яка від серця до серця допомагає нам бачити й підносити погляд до неба», – сказав Папа Лев XIV, виступаючи в суботу, 18 липня 2026 року, ввечері, на завершення концерту, що відбувся у внутрішньому дворику Апостольського палацу в Кастель-Ґандольфо. Цей мистецький вечір організувала дієцезія Албано як знак близькості та вдячності Папі під час його літнього перебування в цьому містечку.

«Ви знаєте, що трохи більше місяця тому я побував у Іспанії, і гаслом цієї подорожі було саме звести очі, спрямувати погляд до неба. Музика, мистецтво, краса – це засоби, які допомагають нам, прямуючи до Бога, бачити те, що справді є однією з найкращих частин людської істоти», – додав Святіший Отець, розмірковуючи про цінність музики та мистецтва як засобів, здатних піднести погляд людини понад труднощі сьогодення, вказуючи на красу як досвід, що веде до Бога і повертає надію.

Слова подяки Лев XIV скерував музикантам: «Велика подяка митцям, які мене зворушили. Дякую дієцезії Албано, яка подарувала нам цей концерт, і всім вам, присутнім тут, бо ми справді змогли пережити в ці хвилини краси щось велике, тобто, в багатьох сенсах зануритися в те, чого Бог прагнув у творенні, – у красу», – сказав Папа.

Між Паґаніні та Белліні

Програма концерту поєднала двох видатних представників італійської музики XIX століття – Нікколо Паґаніні та Вінченцо Белліні. Ці два твори об’єднує нитка співучості в музичній подорожі, що переплітає інструментальну віртуозність із мовою опери. Зокрема, нова інтерпретація опери «Норма» за допомогою фортепіано та оркестру відтворила шлях головної героїні від болю до прощення та самопожертви, перетворивши особисту історію на універсальне роздумування про силу кохання та мир, про здатність – як це добре проілюстровано в лібрето – відлунювати навіть «у повітрі, розбурханому вітрами війни».

Джерело: Vatican News