Папа: Люди молитви – миротворці, які серед зла зберігають живою надію

Божий задум щодо людства є добрим, але в нашій щоденній історії відчуваємо присутність зла. Цей парадокс став відправною точкою для роздумів, якими Папа Франциск поділився під час загальної аудієнції в середу, 27 травня 2020 р., що транслювалася з робочого кабінету Святішого Отця в Апостольському палаці. У Ватикані. «Молитва праведників», – такою була тема четвертої катехизи із циклу, присвяченого молитві.

Бунт проти щедрого Творця

Папа зазначив, що перші розділи Книги Буття показують нам «поступове поширення гріха» в людських вчинках. Адам і Єва засумнівалися в доброзичливих намірах Бога, запідозрили Його в заздрісності, «що заважає їхньому щастю». І це стало причиною бунту, вони «вже не вірять у щедрого Творця, Який бажає їхнього щастя», тому серце піддається спокусі лукавого, ставши опанованим «манією всемогутності», мовляв, споживши плід, станемо як Бог. «Але досвід пішов у протилежному напрямку: їхні очі відкрилися й вони відкрили, що голі, що нічого не мають», –сказав Святіший Отець, додаючи:

«Зло стає ще більше нищівним із другим поколінням людей, стає сильнішим: йдеться про історію Каїна та Авеля. Каїн заздрісний до свого брата, піддався хробакові заздрості, і хоч був первородним, вбачає у Авелеві суперника, що посягає на його першість. Зло явилося в його серці, й Каїнові не вдалося його опанувати. Так зло проникає в серце: з думки дивитися на іншого лихим оком, з підозрою, з думки про те, отой є лихим і заподіє мені зло. Таким чином, історія першого братерства завершується вбивством».

Потреба нового початку

У нащадків Каїна, вів далі Папа, розвиваються ремесла та мистецтва, але також – насильство, вираженням якого стає «зловісна пісня Ламеха», яка постає перед нами немов справжній «гімн помсти»: «Як за Каїна була всемеро помста, то за Ламеха в сімдесят сім разів» (Бт 4, 24).

Таким чином, зло поширюється настільки, що охоплює весь горизонт, так що натхненний автор стверджує: «Побачив Господь, що людська злоба на землі велика та що всі думки й помисли сердець увесь час тільки злі». І картини вселенського потопу й спорудження Вавилонської вежі вказують на «потребу нового початку, нового створення, яке здійсниться в Ісусі Христі».

Інша історія

«І все-таки, на цих перших сторінках Біблії записана також інша історія, менш помітна, дуже смиренна і благочестива, яка представляє визволення надії. Навіть якщо практично всі поводяться жорстоко, вчинивши великим двигуном людської історії ненависть і завоювання, залишаються люди, здатні щиро молитися Богові, спроможні по-іншому написати людську долю», – вів далі Наступник святого Петра.

За його словами, бачимо Авеля, який приносить жертву перших плодів. Після його загибелі Адам і Єва мали сина Сета, яким став батьком Еноса, за якого «почали призивати ім’я Господнє». Далі з’явився Енох, «який ходив з Богом». Врешті, історія праведного Ноя.

Порятунок перед злом

Як зауважив Святіший Отець, читаючи про цих давніх праведників, можемо побачити, що молитва є немовби дамбою, захистом перед «хвилею зла, що зростає у світі». І якщо добре приглянутися, то ми молимося також і для того, «аби вберегтися від себе самих», від наших пристрастей і амбіцій. Молільники, описані на перших сторінках Біблії, були також людьми миру, бо справжня молитва «визволяє від інстинктів насильства та є поглядом, зверненим до Бога, аби саме Він знову заопікувався серцем людини». Молитва є своєрідною «грядкою відродження» в тих місцях, де людська ненависть спроможна лише «поширювати пустелю». Молитва приваблює Божу могутність, яка «завжди дає життя», причиняється до відродження.

«Ось чому Боже верховенство передається через ланцюжок цих чоловіків і жінок, яких у світі часто не розуміють і марґіналізують. Але світ живе та зростає завдяки Божій силі, яку згадані Його слуги черпають зі своєї молитви. Це ланцюг, який зовсім не здіймає галасу, рідко удостоюється честі потрапити до новин, але є дуже важливим для повернення світові надії!» – підсумував Папа, додаючи, що молитва – це ланцюг життя. І важливо навчати дітей молитися. Бо навіть якщо, вирісши, вони оберуть інший шлях, це залишиться в їхньому серці.