Папа: Ми маємо життєву мету, а Ісус – наша Дорога до неї

Під час традиційної недільної зустрічі з вірними Святіший Отець вказав на два засоби від надмірної тривоги серця, які Ісус запропонував Своїм учням, прощаючись з ними перед Своїми Страстями.

«Нехай не тривожиться ваше серце», – ці Ісусові слова, сказані Ним на початку так званої «Прощальної промови» по завершенні Тайної вечері, стали відправною точкою для роздумів, якими Папа Франциск поділився перед проказуванням молитви «Царице Неба» у неділю, 10 травня 2020 року. Промовляючи до глядачів, які брали участь у спільній молитві, що транслювалася з робочого кабінету в Апостольському палаці, за допомогою засобів комунікації, він зазначив, що ці Христові слова, сказані перед початком Його страстей, звернені також і до нас, коли переживаємо «життєві драми». А для того, щоб зберігати спокій серця, Він пропонує два засоби.

Ми маємо орієнтир

Першим з них, за словами Святішого Отця, є віра. «Майте віру в мене», – каже Ісус, що може здаватися «дещо теоретичною, абстрактною» порадою. Але Ісус, як підкреслив Наступник святого Петра, хоче сказати нам щось дуже конкретного. Він знає, що найгірша в житті тривога народжується від почуття безпорадності, самотності й дезорієнтування.

«Цю тривогу, серед якої труднощі накладаються на труднощі, неможливо здолати самостійно. Ми потребуємо допомоги Ісуса, і тому Ісус каже мати віру в Нього, тобто, покладатися не на себе, а на Нього. Бо звільнення від стурбованості проходить через довірення. Довіритися Ісусові: зробити цей крок. І це є звільненням від тривоги. А Ісус воскрес і живий саме для того, щоб завжди перебувати пліч-о-пліч із нами», – наголосив Папа, заохочуючи ввіряти Ісусові наші тривоги й труднощі, збуджуючи в собі акт віри та довір’я.

Ми маємо мету

Друге заспокоєння, як зауважив далі Святіший Отець, знаходимо в Ісусових словах: «В домі Мого Отця багато осель. […] Я йду приготувати вам місце». Ісус «забронював» для нас місце в небі. Взяв на Себе нашу людську природу, щоб вивести її за межі смерті, в нове місце, «щоб ми могли перебувати там, де й Він перебуває». І це запевнення, яке втішає: «існує місце, зарезервоване для кожного».

«Ми не живемо без мети і без місця призначення. Ми – очікувані та цінні. Бог закоханий у нас, ми – Його діти. Він приготував для нас найбільш гідне та прекрасне місце: Рай. Тут ми лише тимчасово. Ми створені для неба, для вічного життя, для того, щоби жити завжди», – сказав Папа, додаючи, що це виходить за межі нашої уяви, однак, «ще прекраснішим» є думати про те, що «все оте назавжди буде в радості, повному сопричасті з Богом і ближніми, без сліз, жалю, поділів і тривог».

Ми маємо дорогу

Але як потрапити до цього Раю? Яка дорога веде до нього? «Я є дорога», – каже Ісус, що є, на думку Святішого Отця, «вирішальними словами» цієї промови. Дорогою до неба є Ісус, тобто, це означає «мати живі стосунки з Ним, наслідувати Його в любові, йти Його кроками». Й християнин повинен запитувати себе, якої дороги тримається…Бо існують дороги, «що не ведуть до неба», тобто, дороги світськості, самоствердження, егоїстичної влади…

«Й існує також дорога Ісуса, дорога покірної любові, молитви, лагідності, довіри, служіння ближнім. Це шлях не мого протагонізму, а дорога Ісуса, що є головною дійовою Особою в моєму житті», – підсумував Папа, зауваживши, що варто запитувати Ісуса, «Який є Дорогою», про «вказівки, що ведуть до неба». «Нехай же Богородиця, Цариця неба, допоможе нам іти за Ісусом, Який відчинив нам Рай», – побажав він.