Папа: милостиня – жест любові та щирої уваги і вміння зупинитись біля бідного

Про милосердя та милостиню проповідував Святіший Отець Франциск під час особливої загальної аудієнції з вірними у суботу, 9 квітня 2016 р., що відбулась на площі Святого Петра у Ватикані в рамках Ювілейного Року Милосердя. У своїх роздумах Вселенський Архиєрей оперся на біблійний уривок із 6-го розділу Євангелії від святого Матея, де Спаситель перестерігає Своїх учнів перед публічними вчинками милостині, кажучи: «Ти ж коли даєш милостиню, нехай твоя ліва рука не знає, що робить права: щоб твоя милостиня була таємна, і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі».

«Може здаватись, що робити милостиню, – це проста справа, але слід бути обережними, – мовив Папа, – щоб не позбавити цей жест його великого значення». Термін «милостиня» походить від грецького слова, яке означає власне «милосердя». Тому, милостиня повинна нести у собі усе багатство милосердя. І як милосердя має тисячі шляхів, безліч способів, так само і милостиня може проявлятись у багатьох способах, щоб полегшити труднощі потребуючих.

«Обов’язок милостині такий давній як і Біблія. Жертва та милостиня були двома обов’язками, які побожна людина була зобов’язана дотримуватись», – пригадав Єпископ Риму, додавши, що на сторінках Старого Завіту можна зустріти важливі місця, де Бог вимагає особливої уваги до бідних, якими є ті, що позбавлені матеріальних ресурсів для прожитку, мігранти, вдови та сироти. Господь бажає, щоб Божий люд був чутливим до потреб своїх бідних братів та сестер і щоб віддавав Йому прославу жертвою та милостинею щодо потребуючих.

Далі Святіший Отець пригадав, що у старозавітній книзі Второзаконня Господь, накладаючи на Свій народ обов’язок давати милостиню, каже: «Дай йому щедро й не смутись у своєму серці» (Вт. 15, 10). На переконання проповідника, це означає, що милосердна любов, перш усього, вимагає наставлення внутрішньої радості. Давати комусь милостиню не може бути тягарем чи прикрістю, від якої слід якомога швидше звільнитися. Скільки людей сьогодні оправдовує себе, мовляв: «Тому, кому я дам милостиню, піде і купить собі вина, щоб впитися». Але хіба ми знаємо, чому та бідна людина бажає втопити своє горе у вині?! Можливо у неї немає іншого виходу?! Хто нас поставив суддями над тією людиною, яка просить у нас монету, навіть якщо й на склянку вина?! Після чого Папа прочитував слова із книги Товії: «Роби милостиню з того, що маєш. А коли милостиню робиш, око твоє нехай не буде скупим. Не відвертай свого лиця від усякого бідного, і обличчя Боже не відвернеться від тебе» (Тв. 4, 7-8). «Це дуже мудрі слова, які допомагають зрозуміти цінність милостині», – мовив проповідник.

Повертаючись до євангельського уривку від святого Марка, Вселенський Архиєрей пригадав прохання Ісуса Христо про те, щоб не робити милостині з наміром привернути до себе увагу чи щоб нас похвалили. Рахується не те, що зовнішнє, а вміння зупинитись та поглянути в обличчя особі, яка просить допомоги. Глава Католицької Церкви закликав кожного із нас застановитись та задати собі запитання: «А я здатний зупинитись та поглянути в лице, подивитись в очі тій людині, яка просить у мене допомоги?» «Отож, ми не повинні ототожнювати милостиню із звичайним грошем, поспішно пожертвуваним, навіть не подивившись на особу і навіть не зупинившись біля неї, щоб поговорити та зрозуміти, що саме вона насправді потребує. В той сам час ми повинні відрізняти між бідними та різними формами жебрацтва», – наголосив проповідник.

А підсумовуючи Папа зазначив, що милостиня – це жест любові, скерований до тих, кого ми зустрічаємо; це жест щирої уваги, зроблений таємно тим, які підходять та просять нашої допомоги. «Але милостиня повинна бути також і жертвою», – підкреслив Вселенський Архиєрей, пригадуючи історію про маму трьох дітей, яка завжди вчила своїх дітей бути милосердними та давати милостиню тим людям, які її просили, навіть коли було потрібно себе у чомусь обмежити, коли треба було дати щось своє.

На закінчення Папа заохотив усіх прийняти слова апостола Павла: «У всьому я показав вам, що, так працюючи, треба допомагати слабосильним і пам’ятати слова Господа Ісуса, що Сам сказав: “Більше щастя – давати, ніж брати”».