Папа на ХХХІ День хворого: співчуття як синодальний вимір оздоровлення

«“Доглядай за ним”. Співчуття як синодальне здійснення оздоровлення» – такою є тема Послання Папи Франциска на ХХХІ Всесвітній день хворого, що відзначатиметься 11 лютого 2023 року. У документі, який оприлюднено у Ватикані 10 січня, зазначається, що хвороба є частиною людського досвіду, який за певних обставин може стати нелюдяним, якщо його проживати в ізоляції та покиненні. І саме тоді, коли хтось почувається недобре, можемо побачити, чи ми дійсно прямуємо вперед разом, а чи кожен сам по собі.

«Тому в цей ХХХІ Всесвітній день хворого, у розпал синодального процесу, заохочую вас замислитися над тим фактом, що через досвід уразливості та хвороби можемо навчитися прямувати вперед разом згідно з Божим стилем, яким є близькість, співчуття і лагідність», – пише Святіший Отець, додаючи, що це також допоможе не піддатися спокусам культури відкинення мов непотребу.

У своїх роздумах Папа покликається на два біблійні уривки. Першим є слова з Книги Єзекеїла, що описують те, як сам Бог пасе Свої вівці, опікуючись хворими та заблуканими, а другий – це притча про милосердного самарянина, який звертає увагу на становище покинутого край дороги пораненого чоловіка, зворушується, виявляє співчуття та, надаючи йому допомогу, змінює ситуацію, причиняючись до будування більш братерського світу. Він не тільки сам допомагає, але залучає до цього господаря заїзду, доручаючи піклуватися про пораненого.

Святіший Отець нагадує, що ми ніколи не є готовими до хвороби, а часто навіть до того, щоби признатися в старінні. Ми боїмося безпорадності, знаючи, що в існуючій культурі немає місця для уразливості. Буває, що й сама немічна людина віддаляється від інших, переймаючись тим, щоб не бути для нікого тягарем. Це веде до самотності та почуття несправедливості, що стає на заваді тому, щоби почуватися в мирі з Богом. Тому Папа закликає Церкву наслідувати приклад милосердного самарянина, стаючи «польовим госпіталем».

Папа також нагадав про те, що пандемія Covid-19 виявила слабкі місця існуючої системи охорони здоров’я. З цього випливає заклик до урядів розробляти відповідні стратегії та шукати засоби для того, щоби гарантувати кожній людині доступ до медичного обслуговування.