Папа: Не можемо залишатися байдужими до забруднення повітря і води

Питна вода, якість повітря та переробка сміття – такими є головні теми конгресу «Laudato si’ та великі міста», що відбувається у Ріо-де-Жанейро (Бразилія), від 13 до 15 липня 2017 року. Організатори ставлять перед собою два завдання: практичне, що полягає у впровадженні в життя повчань енцикліки «Славен будь» Папа Франциска, й етичне, тобто, підвищення чутливості всіх людей до невідкладних моральних вимог знайти вирішення проблеми кліматичних змін.

До учасників конгресу, праці якого відкрив кардинал Петер Турксон, Префект Дикасткерії Святого Престолу сприяння цілісному людському розвиткові, своє послання також надіслав Папа Франциск, закликаючи представників влади дбати про довкілля й не залишатися байдужими перед обличчям забруднення повітря та води.

Глава Католицької Церкви наголошує, що пошана до створіння є одним із наших «фундаментальних завдань», а тому ми «не можемо залишатися зі складеними руками, коли бачимо різке погіршення якості повітря та збільшення кількості сміття, яке належно не переробляється». За його словами, ця ситуація є «наслідком безвідповідальної форми маніпуляції створінням та вимагає від нас активної відповідальності задля добра усіх».

Однак, як зауважує далі Святіший Отець, ми є свідками «байдужості щодо нашого спільного дому». А ця «пасивність», як наголошує він, «вказує на втрату почуття відповідальності», а тому необхідним є, щоб кожен уряд стимулював «відповідальні способи діяння» в тому що стосується пошани до середовища, в якому ми живемо.

Наголошуючи на трьох моментах, якими є пошана, відповідальність та взаємини, Папа підкреслює, що пошана до створіння є також обов’язком з огляду на майбутні покоління. І ми повинні «навчати цього дбання й передавати його далі». Він також вказує на важливість води, доступ до якої повинен бути «фундаментальним правом», забезпеченим для всіх.

Святіший Отець не оминув увагою важливості стосунків, які у великих містах зазнають дедалі більше труднощів. Іноді суспільство замикається, наслідком чого є життя у зневірі, втрата коріння, самотність та бідність. Це, на думку Глави Католицької Церкви, вказує на необхідність спільних зусиль на політичному, освітньому та релігійному рівнях для того, щоб «створювати міжлюдські стосунки», здатні «розбити стіни», які спричиняються до маргіналізації людей.