Папа: Нехай двері наших домівок стануть дверима милосердя

«Двері Божого милосердя завжди відчинені», а з нашого боку «потрібна сміливість, щоб переступити через їхній поріг». У контексті наближення Ювілею Милосердя, Папа Франциск присвятив своє повчання, виголошене з нагоди загальної аудієнції у середу, 18 листопада 2015 р., темі сім’ї та милосердя.

Від жовтневого Синоду Єпископів, як пригадав Святіший Отець, «всі родини та ціла Церква отримали велике заохочення зустрітися на порозі цих відчинених дверей». Синод закликав Церкву «відчинити свої двері», щоб вийти з Господом назустріч синам і донькам, які, іноді, «розгублені» чи «загублені» в цей непростий час, а християнські родини – відкрити свої двері для Господа, Який чекає на можливість увійти. «І якщо двері Божого милосердя завжди відчинені», то також і двері наших храмів та спільнот повинні бути такими, спонукаючи нас виходити назовні та «нести всім це Боже милосердя».

У цьому контексті Папа підкреслив багатогранність символу дверей. «Двері, – сказав він, – повинні, без сумніву, захищати, але не відкидати». Двері не виламуються, а проситься увійти, «тому що гостинність ясніє у свободі прийняття та затемнюється нахабністю силового втручання». Двері відкривають, щоб побачити, чи назовні хтось нас чекає…

«Двері багато-що можуть розповісти про дім, а також – про Церкву. А від того, хто відповідальний за двері, вимагається уважного розпізнавання та, одночасно, він повинен викликати велике довір’я», – вів далі Наступник святого Петра, скерувавши слова вдячності всім, хто в спільнотах, храмах та різних установах виконує обов’язки консьєржа, адже «часто ввічливість та привітність на прохідній здатні створити образ гуманності та гостинності всього дому».

У цьому контексті Папа вказав на те, що всі ми є «сторожами та слугами Божих Дверей», а ними є Ісус, Який Сам казав: «Хто пройде через мене, той спасеться; він увійде, вийде та знайде пасовисько». Як бачимо, «Ісус – це ворота, які дають увійти та вийти, тому що Божа кошара – це притулок, а не в’язниця». І лише злодії «уникають дверей», намагаючись «влізти деінде».

Далі Ісус сказав, що Він є Добрим Пастирем, почувши голос Якого, сторож відкриває та впускає овець, приведених Пастирем, включаючи тих, які були загубленими і яких Він розшукав. «Отож, можемо сказати, – зауважив Святіший Отець, – що ми повинні бути, як той сторож. Церква є воротарем Господнього дому, а не його володарем».

Посилаючись на Пресвяту Родину з Назарету, «якій добре відомо, що означають зачинені чи відкриті двері», Святіший Отець заохотив всі християнські родини зробити пороги своїх домівок «маленьким знаком Дверей милосердя та Божої гостинності».