Папа: необхідно визнати себе грішником і відчути сором у серці

Святу Месу, відслужену 9 березня в «Домі святої Марти»і, яка вперше транслювалась в прямому ефірі, Папа присвятив усім, що страждають від епідемії коронавірусу та тим, хто ними опікується, виявляючи свою близькість до всіх, хто не може брати особистої участі в Євхаристійному богослуженні.

Святіший Отець розпочав Святе Месу словами:

“Цими днями я жертвуватиму Месу за хворих цієї коронавірусної епідемії, за лікарі в, медсестер, волонтерів, що так багато допомагають, за рідних, за похилих віком, що перебувають у будинках для престарілих, за ув’язнених. Цього тижня молімось разом цю потужну молитву до Господа: Спаси мене, о Господи, і помилуй мене. Мої ноги на правильній дорозі. В громаді благословитиму Господа.”

У проповіді Папа прокоментував перше читання, взяте з книги пророка Даниїла, який підкреслює необхідність визнати себе грішниками. «Перше читання з книги пророка Даниїла – це визнання гріхів. Народ визнає, що згрішив: Господи, Ти був нам вірний, але ми згрішили, ми поводились як нечестиві та лиходії. Ми були непокірними, віддалились від Твоїх заповідей і наказів. Не послухались Твоїх слуг, пророків, тих, хто говорив у Твоє ім’я нашим царям, князя, нашим батькам та всьому народові».

Єпис4оп Риму наголосив, що ці слова є визнанням гріхів, визнанням нашої гріховності. І коли ми готуємось прийняти таїнство примирення, то повинні зробити те, що має назву «іспит совісті» та подивитись, чим ми згрішили перед Богом. Треба визнати свій гріх.

Святіший Отець вказав, що не досить тільки складати «список» провин, щоб потім перечитати його священикові. Це неправильно. Справжня сповідь гріхів повинна залишатись у серці0. Йти до сповіді – це не просто сказати священикові, що ми скоїли, але треба зробити ще один крок: від щирої душі сповідати нашу злиденність. Зробити це так, як пророк Даниїл: «Тобі, Господи, справедливість, а нам личить сором на обличчі».

Коли ми признаємось, що згрішили, що не молились як слід, то в серці відчуваємо сором і засоромлено просимо прощення. Людина, яка втратила сором, втрачає моральний авторитет. Вона безсоромна. Те саме, за словами Папи, відбувається і з Богом: нам соромно, ми соромимось, що згрішили. Якщо пам’ятаємо не тільки про скоєні гріхи, але також відчуваємо за них сором, то це заторкує Боже серце і Він відповідає Своїм милосердям. Шлях до Божого милосердя – соромитись всього того поганого, що ми скоїли, І коли йдемо сповідатись, то не тільки перелічувати свої гріхи, але й почуття розгубленості, сорому, що ми так поводилось з таким добрим, милосердним, справедливим Богом.

На закінчення проповіді Папа сказав: