Папа: невдячність породжує насильство, а просте “дякую” може принести мир

Коментуючи під час недільної зустрічі з паломниками євангельську притчу про несправедливих виноградарів, Папа Франциск наголосив на великому значенні маленького слова «дякую».

Невдячність породжує насильство, в той час як просте «дякую» може повернути мир. Таким ствердженням Папа Франциск підсумував свої роздуми над Ісусовою притчею про невдячних виноградарів, яка записана в 21-й главі Євангелії від Матея. В ній розповідається про те, як господар, приготувавши належним чином виноградник, найняв виноградарів і від’їхав. Коли ж прийшла пора збору врожаю, послав слуг, щоб забрати належне, але виноградарі їх повбивали. Це сталося також і тоді, коли господар послав свого сина.

Невдячність, що веде до жадібності

Коментуючи цей біблійний уривок, Святіший Отець зауважив, що господар все приготував належним чином, особисто трудився, і міг сподіватися, що пора збору врожаю завершиться спільним святом і розподілом, який задовольнить усіх. Натомість, у помисли виноградарів закралися «невдячні та жадібні думки», мовляв, праця наших рук належить лише нам, і ми нікому не підзвітні. «А це неправда: вони повинні бути вдячні за те, що отримали, і за те, як до них ставилися. Натомість невдячність підживлює жадібність, і в них зростає прогресуюче почуття бунту, що призводить до того, що вони бачать реальність у спотвореному вигляді, відчувають себе радше кредиторами, аніж боржниками перед господарем, який дав їм роботу», – зазначив Папа, вказуючи на те, що в цьому ключі вони навіть на сина-спадкоємця дивлять як на суперника, та стають убивцями.

Загроза від почуття самодостатності

За словами Наступника святого Петра, Ісус цією притчею нагадує нам про те, що стається, коли людина обманює себе, що мовляв сама все здобула, забуваючи про вдячність і про «фундаментальну дійсність життя», тобто, що «добро походить із Божої благодаті, з Його безкорисливого дару». «Коли людина забуває про це, про Божу великодушність, вона починає переживати своє становище і свою обмеженість вже не з радістю, що випливає з відчуття, що вона любима і спасенна, а з сумною ілюзією, що вона не потребує ні любові, ні спасіння. Людина перестає дозволяти, щоб її любили, і опиняється в полоні власної жадібності, потреби мати щось більше, ніж інші, бажання виділитися над іншими. Це лихий процес, і дуже часто трапляється з нами. Серйозно замислімося над цим. Звідси виникає багато незадоволення і нарікань, чимало непорозумінь і заздрощів, тож керована почуттям образи, людина може потрапити у вир насильства», – зауважив Святіший Отець, наголошуючи, що «невдячність породжує насильство», відбирає у нас мир, спонукає підвищувати голос, у той час як «просте “дякую” може повернути мир».

Підсумовуючи, Папа заохотив слухачів замислитися над тим, чи усвідомлюємо, що ми отримали життя та віру як дар, і самі, в свою чергу, є даром, чи вміємо на благодать відповідати словом «дякую». Він нагадав «три простих слова» співіснування між людьми, якими є «дякую», «прошу» та «вибач», спонукаючи замислитися, чи ці прості слова, на які «кожного дня чекає Бог і ближні», присутні в нашому житті. «Нехай же допоможе нам Пресвята Марія, душа Якої величає Господа, зробити вдячність світлом, яке кожного дня струменіє із серця», – побажав Святіший Отець.