Папа: Період переслідувань – момент сяяння віри, надії та любові

Під час недільної зустрічі з вірними Святіший Отець заохотив не піддаватися зневірі в моменти труднощів, пам’ятаючи про те, що Христова присутність дає нам благодать свідчити.

Церква у кожній епосі зустрічає супротивні вітри, але саме в ці моменти найясніше сяють свідчення віри, любові та надії. На цьому наголосив Папа Франциск, роздумуючи перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 9 серпня 2020 р., євангельську розповідь про те, як Ісус, нагодувавши людей п’ятьма хлібами і двома рибами, наказав учням відплисти на інший берег, а Сам відпустив народ, після чого пішов на гору молитися.

Серед ночі човен затримала буря, а в певний момент учні побачили, як до них наближався Ісус, ідучи по воді. Вони думали, що це привид і закричали з переляку. Христос сказав їм не боятися, а Петро відповів: «Якщо це ти, Господи, накажи мені прийти до тебе по воді». Ісус сказав: «Іди». Той зійшов, але побачивши хвилі, налякався й почав потопати, крикнувши: «Господи, рятуй мене!». Ісус же вхопив його за руку, мовивши: «Маловіре, чому ти засумнівався?».

Прекрасна молитва

«Ця євангельська розповідь є заохоченням з довірою віддавати себе Богові в кожній хвилині нашого життя, особливо, в години випробування та тривоги. Коли відчуваємо сильні сумніви та страх, і нам здається, що потопаємо у важкі моменти життя, коли все огортає пітьма, ми не повинні соромитися взивати як Петро: Господи, рятуй мене!» – сказав Святіший Отець, назвавши ці слова «прекрасною молитвою», заохочуючи «стукати до Божого серця».

Господня рука

За словами Папи, Ісусів учинок заслуговує на те, щоб на ньому тривалий час зосереджувати свою увагу. Він відразу простягнув Свою руку приятелеві. Ісус є саме цим, «рукою Отця, Який ніколи не покидає нас, сильною та вірною рукою Отця, Який завжди і лише бажає нашого добра». Адже Бог – не буревій, не пожираючий вогонь і не землетрус, але легкий бриз, «що не нав’язується, але вимагає слухання».

Що означає вірити?

«Мати віру означає серед бурі звертати своє серце до Бога, до Його любові, до Його Отчої ніжності. Ісус цього хотів навчити Петра та учнів, а також і нас сьогодні», – вів далі Святіший Отець, додаючи, що Христові відомо, що наша віра є убогою, всі ми є маловірами, а на нашій дорозі можемо зустрічі перешкоди з боку вороже налаштованих сил. «Але Він – Воскреслий, не забуваймо про це, Господь, Який перейшов через смерть, аби й нас перевести цілими. Ще перед тим, як почнемо Його шукати, Він перебуває поруч із нами», – мовив Наступник святого Петра, підкресливши, що підводячи нас після падінь, Він «причиняється до зростання нашої віри».

Образ Церкви

За словами Папи, човен, розхитаний бурею, є образом Церкви, що в кожній епосі зустрічає супротивні вітри, «іноді, дуже суворі випробування». Вистачить згадати «тривалі й запеклі» переслідування минулого століття. «Серед цих труднощів може прийти спокуса думати, що Бог її покинув. Але, в дійсності, саме в ці моменти якнайбільше сіяє свідчення віри, любові та надії. Саме присутність воскреслого Христа в Його Церкві дарує благодать свідчення аж до мучеництва, з якого проростають нові християни та плоди примирення й миру для всього світу», – сказав Святіший Отець, побажавши:

«Нехай же заступництво Пресвятої Марії допоможе нам витривати у вірі та в братерській любові, коли пітьма та життєві бурі підважують нашу довіру до Бога».