Папа: першість у звіщенні за Святим Духом, але це не звільняє нас від свідчення
Поділившись попередніми разами думками про те, що євангельське звіщення є радістю, що воно призначене для всіх і звернене до сьогодення, Папа Франциск підсумував цю добірку роздумів нагадуванням про те, що це звіщення повинно відбуватися у Святому Дусі. Під час загальної аудієнції в середу, 6 грудня 2023 р., він зупинився на четвертому аспекті апостольської ревності, почерпнутому з Апостольського напоумлення «Evangelii gaudium». За його словами, для того, щоб «передавати Бога», недостатньо «радісної вірогідності свідчення, універсальності звіщення та актуальності послання», бо без Святого Духа кожна ревність «є даремною та фальшиво апостольською».
Божа першість
Також і цього разу катехизу Папи, який сказав вступне слово, зачитав монсеньйор Філіппо Чямпанеллі із Державного Секретаріату. Святіший Отець нагадує, що, як зазначалося в «Evangelii gaudium», першість у євангелізації належить Богові, і саме в цьому проявляється роль Святого Духа. В своїх притчах Ісус порівнював динамізм Божого Царства з людиною, що кинула зерно в землю, й воно проростає та зростає без того, чи вона знає про це, чи ні. Таким чином, головною дійовою особою є Святий Дух, Який «завжди випереджує місіонерів та причиняється до зростання плодів». «Це усвідомлення нас дуже втішає! І воно допомагає нам окреслити інше, не менш важливе: а саме, що у своїй апостольській ревності Церква звіщає не себе, але благодать, дар, а Святий Дух є саме Божим даром, як сказав Ісус самарянці», – пояснює він.
Довіра до Святого Духа – це не бездіяльність
Однак, як зауважує далі Наступник святого Петра, першість Святого Духа не повинна спонукати нас до лінивства, оскільки «довіра не означає бездіяльність». Живучість зерна, яке саме зростає, не звільняє рільників від дбання про поле. Й Ісус, коли прощався з учнями перед вознесінням на небо, сказав: «Ви отримаєте силу Святого Духа, що зійде на вас, і будете моїми свідками до країв землі». «Господь залишив нам не богословські роздаткові матеріали чи посібник з душпастирства, а Святого Духа, Який надихає на місію. А відважна винахідливість, яку Дух вселяє в нас, спонукає нас наслідувати Його стиль, який завжди має дві характеристики: креативність і простоту», – підкреслює Папа, пропонуючи далі кілька думок про ці дві ознаки.
Креативність, що здолати спокусу відчуження
Отож, для того, щоби звіщати Ісуса з радістю, всім і сьогодні, потрібна креативність. В наш час, який «не сприяє релігійному поглядові на життя», коли «проповідування стало подекуди важчим, виснажливим і, здається, безплідним», може прийти спокуса «відмовитися від душпастирського служіння». Наприклад, шукаючи безпеку в «звичному повторюванні того, що завжди робилося», або вдаючись до «інтимістської духовності», а чи ховаючись у неправильно сприйнятому значенні центральної ролі літургії. «Це спокуси, які маскуються під вірність традиції, але часто замість того, щоб бути відповіддю Святому Духові, вони є реакцією на особисту незадоволеність. Натомість пастирська креативність, бути сміливим у Святому Дусі, палати Його місіонерським вогнем, є доказом вірності Йому», – підкреслює Святіший Отець, цитуючи написане в «Evangelii gaudium», де він стверджував, що коли звертаємося до оригінальної свіжості Євангелія, «виринають нові шлях, креативні форми, інші форми вираження, красномовніші знаки, слова, повні оновленого значення для сьогоднішнього світу».
До первісного звіщення
Наступним елементом є простота, оскільки «Святий Дух повертає нас до джерела», тобто, до «першого звіщення», спонукаючи нас вірити «в Ісуса Христа, Який своєю смертю та воскресінням об’являє і переказує нам нескінченне Отче милосердя». В цьому й полягає це «первісне звіщення». «Браття і сестри, дозвольмо Святому Духові полонити нас і призиваймо Його щодня: нехай Він буде початком нашого буття і нашої праці; нехай Він буде на початку кожної діяльності, зустрічі, зібрання і звіщення. Він оживляє і омолоджує Церкву: з Ним нам не потрібно боятися, бо Він, який є гармонією, завжди поєднує креативність і простоту, пробуджує сопричастя і посилає на місію, відкриває на різноманітність і приводить назад до єдності. Він є нашою силою, подихом нашого звіщення, джерелом апостольської ревності», – підсумовує Папа Франциск.
About The Author
