Папа: Приймаймо Христа в потребуючих сьогодні, аби Він прийняв нас у вічності

Своє повчання, виголошене перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 26 листопада 2017 р., Папа Франциск присвятив постаті Христа Царя, зазначаючи, що Його царськість – це царськість проводу й служіння, але наприкінці світу вона також утвердиться, як суд. «Сьогодні маємо перед собою Христа, як царя, пастиря, й суддю, Який показує нам критерії приналежності до Божого царства», – сказав Святіший Отець, зупинившись на євангельській притчі про Страшний суд.

Як зауважив Наступник святого Петра, ця притча не перестає нас вражати, оскільки показує «до якої точки доходить Божа любов». До того, що Бог «ототожнюється з нами», але «не тоді, коли ми почуваємося добре, коли ми здорові та щасливі», але тоді «коли перебуваємо в потребі». «І в такий прихований спосіб Він дає Себе зустріти, простягає до нас руку, немов жебрак. І таким чином об’являє вирішальні критерії Свого суду, якими є конкретна любов до ближнього, що переживає труднощі. Таким чином об’являється могутність любові, царськість Бога: солідарна з тими, які страждають, щоби повсюди пробудити наставлення та діла милосердя», – сказав Папа.

Притча про суд представляє нам царя, який «віддаляє від себе тих, які підчас свого життя не турбувалися про потреби ближніх». Як зауважив Святіший Отець, на слова: «Ви мене не нагодували, не напоїли…», – вони відповідають: «Коли ми бачили тебе голодним, спраглим чи хворим або ув’язненим, і не послужили?» – мовляв, якби ми бачили, то послужили б. Але цар відповість: «Все, що ви не зробили одному з отих найменших, ви мені не зробили».

«Наприкінці свого життя ми будемо суджені з огляду на любов, тобто, на наше конкретне старання любити Ісуса та служити Йому в наших найменших і потребуючих братах і сестрах», – сказав Папа, пригадуючи: «Ісус наприкінці віків прийде, щоб судити всі народи, але різними способами Він щодня приходить до нас і простить Його прийняти».

Тож побажавши, аби Пречиста Діва Марія допомагала нам «зустрічати та приймати» Христа в Його слові та Пресвятій Євхаристії, але також «у братах і сестрах, які страждають від голоду, хвороб, утисків і несправедливості», Святіший Отець також побажав: «Нехай же наші серця зможуть приймати Його у сьогоденні нашого життя, аби Він нас прийняв у вічності Свого царства світла й миру».

Після молитви «Ангел Господній» Папа скерував свою думку до Єгипту: «Вчора, – сказав він, – великий біль у нас викликала новина про кровопролиття, скоєне в мечеті на півночі Синаю. Не перестаю молитися за численні жертви, за поранених і за всю громаду, що зазнала настільки жорстокого удару. Нехай же Бог визволить нас від таких трагедій та підтримає зусилля всіх тих, які діють на користь миру, згоди й співжиття». «Люди в цей момент молилися, помолімося і ми за них в тиші», – додав він.

Після хвилини мовчання Святіший Отець скерував свою думку до Аргентини, де напередодні відбулася беатифікація сестри Каталіни Родріґес, засновниці Згромадження Сестер Слугинь Ісусового Серця. «Живши в ХІХ сторіччі, Каталіна спочатку була одруженою, а овдовівши, посвятилася Богові й присвятила своє життя духовному й матеріальному дбанню про найбідніших та найуразливіших жінок», – сказав він, закликавши дякувати Господеві за «цю жінку, захоплену Ісусовим Серцем та людяністю».

Вітаючи присутні групи прочан, Папа скерував окрему думку до української громади, що вшановує річницю Голодомору, запевнивши у своїх молитвах за Україну і за те, «щоб сила віри змогла причинитися до зцілення ран минулого та поширювання стежок миру».

Святіший Отець також пригадав про те, що ввечері він вирушить в Апостольську подорож до М’янми і Бангладеш. «Прошу вас супроводити мене молитвою, аби моя присутність стала для цих народів знаком близькості та надії», – сказав він.