Папа: приймімо Христа до свого човна, разом з Ним здолаємо життєві бурі
На сторінках Євангелії зустрічаємо чудо, яке, за словами Папи Франциска, може спонукати нас замислитися над тим, чому Ісус робить такий дивний жест: іде по воді до учнів, які вночі перепливають у човні Галилейське озеро. Коментуючи перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 13 серпня 2023 р., розповідь святого Матея про цю подію, він поділився деякими міркуваннями щодо цього.
«Може через нагальну й непередбачену необхідність поспішити на допомогу своїм, що заблоковані супротивним вітром?» – запитував Святіший Отець, відхиляючи це припущення, адже це сам Ісус все задумав і змусив увійти до човна. Ще рішучіше слід відкинути припущення, що зробив це для того, щоби продемонструвати їм свою велич і могутність, або влаштувати видовище, бо це не Його стиль…
Розтоптати сили зла
«За ходою по воді стоїть послання, яке нам не одразу вдається збагнути, але яке потрібно прийняти», – сказав Наступник святого Петра, пояснюючи, що в ці часи велика вода вважалася вмістилищем сил зла, які людина неспроможна опанувати, а тим більше, розбурхані бурею глибини були «символом хаосу та нагадували пекельну пітьму». Й ось учні перебувають посеред озера оповиті темрявою: вони бояться потонути, тобто, «бути втягнутими силами зла». Й саме тоді приходить Ісус, ступаючи по воді, тобто, «над цими силами зла», та каже: «Не бійтеся, це я!». «Ось значення цього знаку: злі сили, які нас лякають і над якими ми не в змозі панувати, з Ісусом негайно меншають. Він, йдучи по воді, хоче сказати нам: Не бійся, я покладу твоїх ворогів тобі під ноги», – сказав Папа, пояснюючи відразу, що не йдеться про інших людей, але про «смерть, гріх і диявола», що є тими ворогами, яких він топче задля нас.
Призивати та приймати Ісуса
Як зазначив далі Святіший Отець, Ісус також і сьогодні повторює нам: «Не бійтеся, це я, не лякайтеся!». Не боятися, бо Він з нами, бо ми не самотні в розбурханих водах. То що слід чинити, коли віють супротивні вітри та почуваємося втраченими? Те, що в Євангелії роблять учні: взивати до Ісуса та прийняти Його. Папа вказав на святого Петра, що пішов до Ісуса по воді, але налякався та почав потопати, тож вигукнув: «Господи, рятуй мене». «Прекрасною є ця молитва, що виражає впевненість у тому, що Господь може нас врятувати, що Він перемагає наше зло і наші страхи», – мовив Єпископ Риму, заохочуючи повторювати її і під час «наших штормів». А далі учні приймають Ісуса в човні, і як тільки Він увійшов, вітер ущух.
«Господь знає, що човнові життя, як і човнові Церкви, загрожує зустрічний вітер і що море, яким ми пливемо, часто буває неспокійним. Господь знає про це. Він не оберігає нас від утоми плавання, ба більше, – на цьому наголошує Євангелія, – Він закликає своїх вийти в море: тобто запрошує нас зустрітися з труднощами, щоб вони теж стали місцем спасіння, можливістю зустрітися з Ним. Він, власне, в наші моменти темряви виходить нам назустріч, просячи, щоб Його прийняли, як тієї ночі на озері», – сказав Святіший Отець, заохочуючи слухачів дати відповідь на запитання про те, як поводимося, коли приходить страх. Ідемо далі самі, а чи взиваємо до Господа? Чи віримо, що Христос сильніший від супротивного вітру? Чи приймаймо Його до свого човна, довіривши штурвал? «Нехай же, Марія, Мати Ісуса та Морська зоря, допоможе нам шукати на темних переправах світло Ісуса», – побажав на завершення Папа.
About The Author
