Папа про кард. Леманна: Відкрите серце, що завжди шукало об’єднуюче

«Його серце завжди було відкрите для запитань та викликів нашого часу й на те, щоб давати відповіді та пропонувати орієнтири в світлі Христового послання, щоб супроводжувати людей на їхній життєвій дорозі, шукаючи те, що єднає, виходячи за межі конфесій, переконань і держав», – так Папа Франциск відгукнувся про кардинала Карла Леманна, вислуженого єпископа Майнца, який на світанку в неділю, 11 березня 2018 р., відійшов до вічності на 81 році життя. Ці слова читаємо у телеграмі співчуття, надісланій на ім’я наступника Петера Кольґрафа.

Уродженець Зіґмарінґена, Карл Леманн розпочав своє священиче формування 1955 року, навчаючись, серед іншого, в германсько-угорській колегії в Римі. Перший етап духовної діяльності здійснював поруч з відомим богословом єзуїтом Карлом Ранером, з яким співпрацював перед і під час Другого Ватиканського Собору, а пізніше – в Мюнхенському та Мюнстернському університетах.

У 1968 року Карл Леманн став професором богослов’я, викладаючи спочатку в Майнці, а згодом у Фрайбурзі. Серед його студентів – кардинал Ґергард Людвіґ Мюллер, попередній Префект Конгрегації Віровчення. Численні докторати honoris causa та запрошення виступити під час різних богословських конференцій свідчать про високий рівень пошани до нього, як до богослова. Навіть ставши єпископом, публікував богословські праці, очолював доктринальну комісію німецького єпископату.

Другий етап служіння Карла Леманна розпочався з призначенням у 1983 році єпископом Майнца. Цю єпископську катедру він займав аж до 2016 року, коли Папа Франциск прийняв зречення, подане у зв’язку з досягненням граничного віку. Понад двадцять років, від 1987 до 2008, очолював Німецьку Єпископську Конференцію. У Ватикані був членом Когрегації Віровчення, Східних Церков, Папських Рад сприяння єдності між християнами та суспільних комунікацій.

Під час консисторії у лютому 2001 року святий Папа Іван Павло ІІ ввів єпископа Карла Леманна до Колегії Кардиналів, разом з кардиналами Хорхе Маріо Берґольйо та Любомиром Гузаром. Як кардинал, брав участь у двох Конклавах у 2005 та 2013 роках.