Папа про шлях до єдності в Церкві

Святий Дух спонукає Церкву не стояти на місці, що іноді може здаватися причиною плутанини, але якщо приймати ці спонуки з молитвою та в дусі діалогу, завжди творитиметься єдність. Цими думками поділився Папа Франциск під час ранкової проповіді у п’ятницю, 8 травня 2015 р., коментуючи біблійну розповідь про так званий Єрусалимський Собор. Зазначимо, що з нагоди літургійного вшанування Люханської Пресвятої Богорордиці, Небесної Покровительки Аргентини, Святіший Отець пожертвував Святу Месу в наміренні своєї батьківщини.

У Діяннях Апостолів читаємо про те, як у первісній Церкві почали виникати перші непорозуміння. Після того, як до громади учнів почали приєднуватися погани, які увірували в Боже слово, виникла суперечка щодо того, чи повинні вони дотримуватися також і приписів Мойсеєвого закону. Отож, апостоли зібралися в Єрусалимі та після чималих дебатів встановили кілька простих правил для новонавернених. Папа звернув увагу на те, що це була суперечка між тими, яких він назвав «закритими», тобто, християнами, «надто прив’язаними» до старого закону, та святим Павлом, Апостолом поган, який був проти того, щоби примушувати новонавернених приймати приписи юдаїзму.

«Як вони розв’язали цю проблему? Вони зібралися разом і кожен висловив своє судження, свою думку. Вони дискутують, але як брати, не як противники, – зауважив проповідник. – Вони не творять зовнішніх союзів для здобуття перемоги, не звертаються до влади, щоб перемогти, не вбивають. Вони шукають шлях молитви й діалогу. Ті, які займали протилежну позицію, діалогують та досягають згоди. Таким є діло Святого Духа».

Як підкреслив Святіший Отець, кінцеве рішення було «однозгідним», і на його основі написано листа «до братів, які походять з-поміж поган», зміст якого, будучи плодом спільного обміну думками, відмінний від пропозицій тих, що сіють «кукіль». «Церква, в якій ніколи немає схожих проблем, – додав він, – спонукає мане думати про те, Святий Дух у ній не надто присутній. А у Церкві, де тривають постійні дискусії, де існують змови та взаємна зрада між братами, там взагалі немає Святого Духа! Святий Дух – це той, Який творить новизну, який спричиняє рух вперед, відкриває нові простори, породжує ту мудрість, яку обіцяв Ісус, кажучи: Він вас навчить! Він спричинює рух, але також творить гармонійну єдність між усіма».

Підсумовуючи, Папа присвятив кілька думок словами, якими розпочинаються висновки у згаданому підсумковому листі Єрусалимського собору: «Подобалося Святому Духові та нам». За словами проповідника, ці слова вказують на те, що християнська згода є не просто актом доброї волі, але – плодом Святого Духа.