Папа: Просімо благодаті пам’яті, надії та світла на дорозі теперішності

День пам’яті та день надії, щоби віднайти світло для сьогодення. Так Папа Франциск охарактеризував літургію в день поминання всіх померлих, проповідуючи під час Святої Меси, яку він у п’ятницю, 2 листопада 2018 р., відслужив на Лаврентинському цвинтарі, розташованому на південній околиці Риму. Прибувши на кладовище, Святіший Отець помолився в частині, відведеній для поховання дітей, та в розташованому поруч «Саду Ангелів» – місці поховання дітей, які не народилися, аби запобігти їх утилізації як «медичних відходів».

Четвертий цвинтар, відвіданий Папою Франциском

Розташований за об’їзною дорогою на південній околиці Риму, Лаврентинський цвинтар був посвячений у березні 2002 року. Сьогодні вперше його відвідав Папа. Займаючи приблизно 27 гектарів, він є третім за розмірами серед 11 цвинтарів Вічного Міста.

Під час свого понтифікату, Святіший Отець Франциск три роки поспіль очолював заупокійні богослужіння на початку листопада на монументальному кладовищі “Campo Verano”. Минулого року він відслужив Святу Месу на військовому цвинтарі біля Неттуно, де поховані американські солдати, що загинули під час другої світової війни, а повертаючись до Ватикану, відвідав меморіальний комплекс «Ардеатинські печери», де спочивають жертви нацистських репресій.

Конкретна і реалістична літургія

«Сьогоднішня літургія є реалістичною та конкретною. Вона занурює нас у три виміри життя, виміри, які розуміють навіть діти: минуле, майбутнє і теперішнє», – цими словами Папа Франциск розпочав свою проповідь, зазначивши, що цей день, насамперед, є днем «пам’яті про минуле, днем, щоб згадати тих, які йшли цим шляхом перед нами, супроводжували нас, дали нам життя…».

Пам’ять робить народ сильним

«Пам’ять – це те, що робить народ сильним», – сказав Святіший Отець, пояснюючи, що завдяки пам’яті людина почувається вкоріненою в історії, вкоріненою в народі. «Пам’ять дає нам зрозуміти, що ми не самі, що ми – народ: народ, який має історію, має життя», – зауважив він, додаючи, що не є легко «творити пам’ять», бо нас «обтяжує повертатися назад і думати про те, що трапилося: в моєму житті, в моїй сім’ї, в моєму народі».

Надія – погляд у те, що нас очікує

Як зазначив Папа, цей день – це також день надії. В другому читанні на Святій Месі прозвучало те, що нас чекає: нове небо і нове життя, нове й прекрасне святе місто Єрусалим. Це образ, який використовує писання, аби допомогти нам зрозуміти, що нас чекає: «Очікуємо чогось прекрасного… Пам’ять і надія, надія зустрітися, надія прийти туди, де перебуває любов, яка нас створила, любов, яка чекає на нас: любов Отця».

Світло для теперішності

«А між пам’яттю та надією присутній третій вимір – дорога, якою ми повинні пройти, якою прямуємо вперед, – вів далі проповідник. – А як не помилитися в дорозі? Що є світлом, яке допоможе мені не помилитися дорогою? Що є тим навігатором, даним нам Самим Богом, аби не помилитися дорогою? Це блаженства, яких Ісус навчив нас в Євангелії».

Заключна молитва

Підсумовуючи свої роздуми, Святіший Отець закликав: «Просімо сьогодні у Господа благодаті ніколи не втрачати пам’ять, ніколи не приховувати пам’ять – особисту пам’ять, родинну й народну… Щоб дав нам благодать надії, бо надія – це Його дар: вміти надіятися, дивитися поза горизонт, не залишатися замкненими у стінах. І нехай дасть нам благодать зрозуміти, що є цим світлом, яке супроводить нас в дорозі, аби ми не помилилися й змогли дійти туди, де нас очікують з великою любов’ю».