Папа: Разом з доктриною, слід оберігати і цілісність звичаїв

Дбання про цілісність віри і звичаїв – це «делікатне завдання», для здійснення якого важливими є колегіальні старання, тому «слід на всіх рівнях церковного життя поширювати належну синодальність», – це одна з думок, яку Папа Франциск висловив, приймаючи у п’ятницю, 29 січня 2016 р., провід, членів, радників та співробітників Конгрегації Віровчення з нагоди завершення пленарної зустрічі цього відомства.

Насамперед, Глава Католицької Церкви висловив сподівання, що цей Святий Рік, присвячений милосердю, що є «архітравом, на який опирається життя Церкви», стане нагодою для всього Божого люду, пастирів і вірних, наново відкрити та поставити у центрі свого життя «діла милосердя для тіла і для душі». Увага до діл милосердя, за його словами, не є просто побожними побажаннями. Вони є конкретним вираженням того, «як християни повинні прямувати вперед з духом милосердя».

«Через віру та милосердну любов, – вів далі Святіший Отець, – входимо у пізнавальні та єднальні стосунки з таїнством Любові, Якою є Сам Бог. І хоч Бог Сам у Собі залишається таємницею, дієве Боже милосердя в Ісусі стало чуттєвим, будучи Ним, що став людиною для спасіння людей». За словами Наступника святого Петра, саме в цьому «остаточна основа» завдання, ввіреного Конгрегації Віровчення, адже християнська віра – «це не лише знання, яке слід зберігати в пам’яті, але істина, якою слід жити в любові». «Тому, разом з доктриною віри, – додав він, – слід оберігати також цілісність звичаїв, особливо у делікатних сферах, які стосуються життя. Приступати з вірою до особи Христа включає як акт розуму, так і моральну відповідь на Його дари».

У цьому контексті Святіший Отець вказав на те, що для виконання такого «делікатного завдання» дуже важливою є колегіальність, для чого «на всіх рівнях церковного життя слід поширювати належну синодальність». Глава Католицької Церкви назвав слушним починання Конгрегації, яка минулого року організувала зустріч представників доктринальних комісій європейських єпископатів, щоб «колегіально розглянути деякі доктринальні і душпастирські виклики». За його словами, така діяльність є вкладом у «пробудження у вірних нового місійного запалу та більшої відкритості на трансцендентний вимір життя, без якого Європі загрожує втрата того гуманістичного духа, який вона, не зважаючи ні нащо, любить і захищає».

Останнім аспектом, на який звернув увагу Папа, є вивчення взаємодоповнюваності між ієрархічними та харизматичними дарами. «Згідно з логікою єдності у законних відмінностях, якою позначена будь-яка форма сопричастя в Божому люді, ієрархічні та харизматичні дари покликані співпрацювати для добра Церкви і світу», – зазначив Святіший Отець, наголошуючи, що свідчення цієї взаємодоповнюваності «сьогодні, як ніколи, є невідкладним». Адже вона є «красномовним вираженням» різноманітності форм, яка визначає будь-яку церковну дійсність, як відображення «гармонійного сопричастя, що живе у серці Триєдиного Бога». А єдність і різноманітність форм є «печаттю Церкви, яка, спонукувана Святим Духом, знає, як впевненим і вірним кроком прямувати до мети, на яку їй протягом історії вказує Воскреслий Господь».