Папа: Шукаймо Ісуса, не біймося Його та не піддаваймося байдужості

Ми покликані наслідувати приклад волхвів, які наполегливо шукали народженого Месію і були готові до незручностей, лишень би зустріти у своєму житті Ісуса. На цьому наголосив Папа Франциск промовляючи з вікна робочого кабінету в Апостольському палаці у Ватикані перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у суботу, 6 січня 2018 року, у день урочистості Господнього Богоявління.

Святіший Отець, опираючись на літургійне читання з другої глави Євангелії від святого Матея, в якому розповідається про волхвів із Сходу, які прямують з цінними дарами, бажаючи поклонитись новонародженому Цареві, вказав на три типи поведінки людини щодо об’явлення Ісуса світові, які можна виокремити з цієї біблійної розповіді.

Перший тип поведінки – це наполегливе шукання Ісуса, яким, як вже було сказано, відзначалися подорожуючі за зорею волхви. Вони, не вагаючись, пустилися в далеку дорогу, сповнені бажанням зустріти Ісуса. Прийшовши у Єрусалим, подались до царя Ірода, щоб запитати у нього, де той цар, що народився.

Поведінці волхвів протиставляється другий тип поведінки – байдужість первосвящеників та книжників. Вони знали Святі Писання і дали докладну відповідь про те, де саме народився Масія. Знали, але не бажали потрудитись і також піти до Вифлеєму, який розташований лише кілька кілометрів від Єрусалиму.

Однак, як зазначив Глава Католицької Церкви, значно гіршим є третій тип поведінки, а саме – страх, якому піддався цар Ірод, страх перед немовлям, яке нібито могло відібрати у нього владу. Ірод попросив Волхвів вивідати про Ісуса, а на зворотному шляху повернутись до нього та розповісти, де саме народився Месія, щоб також і він, мовляв, міг Йому поклонитись. Однак, насправді Ірод бажав знати про місце народження Ісуса не для того, щоб Його привітати, віддати Йому шану, але, щоб знищити Його, бачачи у цій дитині великого суперника. «Страх завжди несе з собою лицемірство», – наголосив Єпископ Риму.

Далі Папа заохотив призадуматись над тим, якою є наше наставлення щодо Спасителя? Чи ми, бува, не уподібнились до Ірода в його егоїзмі. Егоїзм спонукає людину вважати, що прихід Ісуса в її життя є загрозою; а тому вона часто стає в опозицію до послання Христа Спасителя, йдучи за своїми людськими амбіціями та прагненням комфорту. Чи, може, ми піддаємось спокусі байдужості, як первосвященики та книжники, не бажаючи завдавати собі жодних труднощів, немовби нічого не сталося?! Байдужість спонукає до того, що людина замість того, щоб жити відповідно до своєї віри, живе згідно із принципами цього світу, бажаючи задовольнити свої прагнення влади та багатства.

Проповідник підкреслив, що християни покликані до того, щоб наслідувати поведінку волхвів, які наполегливо шукали Христа, бажаючи Його зустріти у своєму житті, визнати Його своїм Господом, Який вказує істинний життєвий шлях. Якщо наша поведінка є такою, зазначив Папа Франциск, то Ісус насправді нас спасає і ми можемо прожити гарне життя, можемо зростати у вірі, надії та любові до Бога і ближніх.