Папа: спільнота повинна разом і часто відвідувати похилих віком
Вдячність похилих віком за дари, отримані від Бога протягом життя, повертає спільноті радість співіснування та надає вірі учнів суттєву рису її призначення. Цього можемо навчитися з Євангельської розповіді про те, як Ісус оздоровив тещу Симона-Петра, яка була в центрі уваги роздумів, якими Папа Франциск поділився з учасниками загальної аудієнції, яка в середу, 15 червня 2022 р. відбулася на площі Святого Петра у Ватикані.
Тягар хвороби
«Теща Симонова лежала у гарячці», – читаємо в Євангелії від Марка. Святіший Отець зазначив, що не знаємо, про яку хворобу йдеться, але в похилому віці небезпечною може бути навіть проста гарячка. Адже фізичні сили слабнуть, в той час як «серце не перестає прагнути». Це вимагає «очищувати прагнення», мати терпеливість і обирати, «чого вимагати від тіла та від життя».
«Хвороба тяжіє на похилій віком людині по-іншому й по-новому, порівнюючи з тим, як це було в молодості чи дорослому віці», – вів далі Папа, пояснюючи, що вона представляється як додатковий тягар, як щось, що пришвидшує смерть, відбирає оте трохи часу, що залишилося для життя… Підкрадається сумнів, що це вже остання хвороба… Не вдається мріяти про надію на майбутнє. Але згадана євангельська сторінка «допомагає нам надіятися та дає вже перше повчання: Ісус не сам відвідує цю хвору літню жінку, але йде разом з учнями».
Обов’язок християнської спільноти
Наступник святого Петра підкреслив, що християнська спільнота зобов’язана заопікуватися похилими віком, а відвідини літніх людей «потрібно робити разом і часто». І сьогодні, «коли кількість похилих віком помітно зросла», ми «ніколи не повинні забувати ці три рядки з Євангелії».
Урок від Ісуса та від літньої жінки
Коли Ісус побачив хвору похилу віком жінку, то взяв її за руку та оздоровив, знову поставивши на ноги. «Цим ніжним жестом любові Ісус дає перший урок учням: спасіння звіщається, або краще сказати – комунікується, через уважність до цієї хворої людини; а віра цієї жінки відображається у вдячності за Божу ніжність, яка схилилася над нею», – сказав Папа, зауваживши, що якщо перший урок походить від Ісуса, то другий нам дає жінка, яка «підвелася і почала служити».
«Також і в похилому віці можна, більше того, потрібно служити спільноті», – підкреслив Святіший Отець, закликаючи перемагати спокусу «усуватися». Бо Господь не відкидає їх як непотріб, а навпаки, «повертає їм сили для служіння». І важливо зазначити, що євангелисти не відокремлюють цю подію якось особливо, йдеться про звичайний ритм слідування за Ісусом, під час якого учні навчаються у школі Ісуса.
Велике служіння вдячності
Тож, за словами Папи, якщо літні люди, замість того, щоб бути відкиненими мов непотріб, будуть поставлені в центрі колективної уваги, то отримають заохочення «здійснювати цінне служіння вдячності перед Богом, Який нікого не забуває». «Вдячність похилих віком людей за дари, отримані від Бога протягом їхнього життя, як цього навчає Петрова теща, повертає спільноті радість співіснування та надає вірі учнів важливу рису її призначення», – сказав Святіший Отець, підкреслюючи, що «дух заступництва та служіння», який Ісус приписує всім Своїм учням, не є справою лише жінок. «Євангельське служіння вдячності за Божу ніжність жодним чином не вписується в логіку чоловіка-пана та жінки-слугині», – наголосив він, додаючи, водночас, що на рахунок вдячності та ніжності віри жінки «можуть навчити чоловіків речей, які їм важко зрозуміти». «Особлива делікатність Ісуса, Який “взяв за руку” і “схилився” над нею, від самого початку показує Його особливу чутливість до слабких і хворих, якої Божий Син, без сумніву, навчився від Своєї Матері», – підсумував Папа.
About The Author
