Папа: Спорт – це школа, яка вчить про цінність правил і обмежень

Вільними почуваємося не тоді, коли відсутні обмеження, але тоді, коли долаючи власні обмеження, викладаємося на сто відсотків. Такими думками Святіший Отець поділився з членами Італійського Спортивного Центру, асоціації з католицьким корінням, яка пропагує спорт як засіб виховання.

Спорт – це велика школа, за умови, якщо переживаємо його в дусі панування над собою та пошани до іншого. На це звернув увагу Папа Франциск, приймаючи в суботу, 11 травня 2019 р., представників Італійського Спортивного Центру, асоціації, яка 75 років тому зродилася в лоні Католицької Акції Італії з метою пропагування спорту як засобу виховання, зростання та соціальної згуртованості. Асоціація нараховує понад 1 млн 200 тисяч вписаних членів, згуртовуючи різні спортивні товариства, парафіяльні спортивні команди, організовуючи змагання у понад 100 видах спорту.

Здоровий і позитивний стиль

Вітаючи гостей і дякуючи їм за їхню діяльність, Святіший Отець відзначив «безмежну фантазію» світу спорту, який завдяки розмаїттю дисциплін дає змогу кожному знайти щось, що є дня нього найвідповіднішим. Центр здійснює свою місію, пропонуючи молоді «здоровий і позитивний стиль життя», в основі якого лежить «християнське бачення людської особи та суспільства».

«Спорт, у дійсності, є великою школою, за умови, якщо переживаємо його в пануванні над собою та в пошані до іншого, в зусиллях покращуватися, які навчають жертовності та постійності, та в дусі змагань, що не спричиняється до втрати усмішки та тренує приймати поразки», – сказав він.

В рамках правил

«Великим уроком» спорту, який допомагає нам долати щоденні труднощі, Папа назвав те, що «розважатися можливо лише в рамках чітких правил». Під час змагань стає зрозумілим, що «правила є важливими для того, щоб жити разом, що щастя неможливо знайти в безладі, але в вірному прямуванні до мети». Це також вчить нас, що «не почуваємося вільнішими тоді, коли не існує обмежень, але коли з власними обмеженнями викладаємося по максимуму». «Ми повинні панувати над нашими обмеженнями, а не бути їхніми невільниками», – наголосив він.

Зустріч, а не сутичка

Шукаючи відповідь на запитання про те, яким чином спорт може стати засобом «глибокої переміни нашого суспільства», Святіший Отець зазначив, що спорт може це зробити, бо «може сприяти культурі діалогу та шанобливої зустрічі». Боротьба між суперниками під час спортивних змагань називається «зустріччю», а не «сутичкою». І саме про такий світ мріємо та «рішуче прагнемо будувати» в дусі здорових змагань, що завжди вбачає в суперникові «друга і брата».

«В цьому суть християнського бачення людини, що для вас є також основою спортивної діяльності. З таким підходом, з настільки широким серцем, кожну спортивну діяльність можна назвати грою. А граються діти, гра завжди є діяльністю, яка приносить радість. Лише на цій основі можемо здобути настільки високі та прекрасні ідеали», – мовив Папа, підкреслюючи, що християнське бачення – це не абстрактне бачення, якого можна навчитися з книжок, воно означає навчитися «дивитися на інших і на речі Ісусовими очима».