Папа: Справедлива економічна система – це не утопія, а моральний обов’язок

Про необхідність змінювати всесвітню економічну систему та поглиблення глобалізації солідарності говорив Папа Франциск, беручи участь у ІІ Всесвітній зустрічі народних рухів. Мова йде про об’єднання убогих робітників і селян, безземельних і безпритульних, корінних жителів Латинської Америки, мігрантів, мешканців нетрів та різного роду неформальних поселень у містах та приміських районах, нелегальних робітників та безробітної молоді, тобто про Рухи, які об’єднують жертви суспільної маргіналізації, людей, змушених жити і працювати на периферії суспільства, а також захищати власні інтереси, консолідуючись у Народні рухи, не маючи права на організацію традиційних профспілок.

З ініціативи Папської Ради «Справедливість і мир» та Папської Академії соціальних наук, у жовтні минулого року у Ватикані відбулася перша всесвітня зустріч таких рухів, а від 7 до 9 липня 2015 р. у виставковому центрі Санта-Крус в Болівії, під патронатом згаданих ватиканських відомств проходив другий з’їзд, у завершальному засіданні якого взяв участь Папа Франциск, якому вручили підсумковий документ. Це була остання подія його п’ятого дня перебування в Латинській Америці та другого – в Болівії.

У довгій, неодноразово перебитій оплесками промові, Святіший Отець наголосив на тому, що необхідно прислуховуватися до голосу відкинених, захищати Матір-Землю, яку дедалі більше нищать, та запевнив свою особисту та всієї Церкви близькість до змагань суспільних рухів. Пригадавши, насамперед, про те, що «Бог вислуховує волання Свого люду», Глава Католицької Церкви представив своє бачення того, як слід долати «важкі ситуації несправедливості, від яких страждають відкинені в усьому світі», наголошуючи, що «земля, дім і праця є священними правами», а тому варто за них боротися.

За словами Папи, перед обличчям селян, позбавлених землі, родин, які не можуть мати своєї домівки, позбавлених прав робітників, слід визнати, що ми потребуємо і що прагнемо змін. Адже існуюча система впровадила логіку прибутку за будь-яку ціну, «не зважаючи на соціальне виключення та руйнування природного довкілля». А якщо це так, то «ми повинні говорити про це без страху: ми прагнемо змін, справжніх змін», тому що існуюча система перестала бути дієздатною.

Як зауважив Єпископ Риму, «глобалізація надії, яка зроджується серед народів та зростає серед бідних, повинна замінити існуючу глобалізацію виключення та байдужості». Такої зміни потребують всі народи, також і багаті, серед яких, здається, панує незадоволення, «індивідуалістський смуток, який поневолює».

«Коли капітал стає ідолом та керує рішеннями людей, коли жадоба грошей контролює усю економічно-суспільну систему, це руйнує суспільство, засуджує людину, вчиняючи її рабом, руйнує загальнолюдське братерство, спонукає один народ нападати на інший, і, як бачимо, також несе загрозу нашому спільному дому – сестрі і матері землі», – підкреслив Папа.

Глава Католицької Церкви звернувся до відкинених, до безробітної молоді, до убогих селян та мандрівних торговців із заохоченням не впадати у песимізм та не думати, що нічого не можна зробити для того, аби подолати їхні проблеми. «Ви, – сказав він, – убогі, визискувані, відкинені можете і робите дуже багато, тому що є сіячами змін». Змін, які за його словами, повинні розпочинатися від серця. У цьому контексті він зупинився на діяльності «народних рухів», які «мотивовані братньою любов’ю», повстають проти суспільної несправедливості, а світових лідерів закликав бути «креативними», будуючи «надійні основи на реальних потребах» робітників, відкинених та родин. А Церква, за його словами «не може і не повинна почуватися чужою в цьому процесі», звіщаючи Євангеліє і підтримуючи відкинених.

Папа Франциск вказав на три великі завдання, які вимагають рішучої підтримки з боку всіх народних рухів. Першим з них є «поставити економіку на служіння народам». «Людські особи та природа не призначені служити грошеві. Слід сказати НІ економіці виключення і несправедливості, в якій гроші панують, замість того, аби служити», – наголосив він, додаючи, що така економіка вбиває, а також – нищить планету. А відмінна система не є «ні утопією, ні фантазією», адже «справедливе розподілення плодів землі і людської праці є не просто філантропією, але – моральним обов’язком».

«Другим завданням, – вів далі Святіший Отець, – є об’єднати наші народи на шляху до миру і справедливості». За його словами, народи світу «прагнуть бути будівничими своєї долі», а тому жодна влада «не має права позбавляти бідні країни повноти здійснення їхнього суверенітету», адже в іншому випадку йтиметься про «нові форми колоніалізму», які підважують основи миру й справедливості. Обличчями такого новітнього неоколоніалізму Папа назвав «анонімну владу ідола гроша», «деякі угоди, названі вільною торгівлею» або «заходи економії, які лише змушують затягти ремені робітників і найбідніших». Іноді країни «під благородним наміром» боротьби з наркотиками і корупцією вводять заходи, які лише погіршують становище. Існує також «ідеологічний колоніалізм», пов’язаний із засобами комунікації та покликаний прищеплювати «моделі споживацтва та культурної одноманітності».

«Скажімо НІ старим і новим формам колоніалізму, скажімо ТАК зустрічі між народами і культурами», – закликав Глава Католицької Церкви та у цьому контексті попросив прощення за численні і важкі провини, вчинені «у Боже ім’я проти корінних народів Америки». «Як святий Іван Павло ІІ, закликаю Церкву впасти навколішки перед Богом і благати прощення за минулі і теперішні гріхи її дітей», – сказав він, додаючи: «Смиренно прошу прощення не лише за кривду, завдану Церквою, але за всі злочини проти корінних народів, скоєні під час завоювання Америки».

Одночасно, Святіший Отець закликав не забувати про численних єпископів, священиків, богопосвячених осіб і мирян, які «проповідували і проповідують Євангеліє» і часто стояли і стоять на боці корінних народів та супроводжують народні рухи «аж до свідчення мученицькою смертю». За його словами, наша віра «є революційною, тому що кидає виклик тиранії ідола гроша».

«Третє, можливо – найважливіше – завдання, яке маємо взяти на себе сьогодні, є захищати Землю. Боязнь її захищати є важким гріхом», – наголосив Папа, додаючи, що наш спільний дім безкарно винищується, а міжнародні саміти проходять один за одним без видимих результатів. Тому, народи покликані «зробити все, аби їх голос був почутий». «Майбутнє людства, – сказав він, – не лежить виключно в руках великих лідерів, потуг та еліт. Воно, насамперед – в руках народів».

Джерело: Радіо Ватикан