Папа: Світ потребує відкритих сердець віруючих різних релігій

«Особливо відрадним знаком нашого часу є те, що віруючі та люди доброї волі дедалі сильніше відчувають покликання співпрацювати у формуванні культури зустрічі, діалогу та співпраці на служінні людському родові», – сказав Папа Франциск, промовляючи до учасників міжконфесійної та міжрелігійної молитовної зустрічі в наміренні миру, яка 1 грудня 2017 р. відбулася на подвір’ї резиденції архиєпископа Дакки та була останньою подією другого дня перебування Святішого Отця в Бангладеш.

Подія включала хореографічні постановки традиційних місцевих танців, релігійні гімни, вітальне слово Архиєпископа Дакки кардинала Д’Розаріо й представників мусульманської, індуїстської, буддійської, християнської спільнот та громадянського суспільства. Далі прозвучала пісня-молитва за мир, після чого промовив Глава Католицької Церкви, назвавши цю зустріч «значущим моментом» свого візиту до цієї країни.

«Слова, які ми почули, але також пісні й танці, які прикрасили це наше зібрання, красномовно висловили нам прагнення гармонії, братерства і миру, присутнє в навчанні релігій світу», – сказав Папа, побажавши, щоб ця зустріч стала чітким свідченням зусиль провідників та визнавців релігій цієї країни «жити у взаємній пошані».

Назвавши відрадним той факт, що віруючі та люди доброї волі відчувають покликання співпрацювати у формуванні культури зустрічі, Глава Католицької Церкви підкреслив, що це вимагає «чогось більшого від простої толерантності», спонукаючи «простягнути руку іншій людині з наставленням взаємної довіри і зрозуміння», будуючи єдність, «яка у відмінностях вбачає не загрозу, але джерело потенційного збагачення та зростання».

«Це закликає нас дбати про відкритість серця, щоби дивитися на інших, як на шлях, а не як на перешкоду. Тож дозвольте мені коротко перерахувати суттєві характеристики цієї “відкритості серця”, що є передумовою культури зустрічі», – сказав Папа, наголосивши, насамперед, що вона є «ворітьми», не «абстрактною теорією, але прожитим досвідом», даючи нам змогу «розпочати життєвий діалог, а не просто обмін ідеями». Вона вимагає доброї волі, однак, її не слід плутати з байдужістю чи необхідністю приховувати свої найглибші переконання.

За словами Святішого Отця, відкритість серця схожа «до драбини», яка досягає Абсолюту. Адже пригадуючи про трансцендентний вимір цієї діяльності, ми «усвідомлюємо необхідність очищувати свої серця». Тоді й наше поле зору ставатиме яснішим, завдяки чому зможемо «розуміти й цінувати інших людей та їхню точку зору».

Врешті, відкритість серця, як зауважив Папа, – це «шлях, який веде до шукання добра, справедливості та солідарності», до шукання «добра нашого ближнього». «Різні релігійні громади Бангладеш особливим чином ступили на цей шлях через заанґажування у дбання про землю, наш спільний дім, і даючи відповідь на наслідки природних катаклізмів, які трапилися в цій країні останніми роками», – сказав Святіший Отець, додаючи:

«Дух відкритості, прийняття та співпраці між віруючими не лише причиняється до культури гармонії та миру, але є її пульсуючим серцем. Як же наш світ потребує цього серця, що рішуче б’ється, аби протидіяти вірусові політичної корупції, деструктивним релігійним ідеологіям, спокусі заплющувати очі перед обличчям потреб бідних, біженців, переслідуваних меншин і найслабших! Скільки-ж то відкритості потрібно для того, щоб прийняти людей нашого світу, особливо, молодь, яка, іноді, почувається самотньою та розгубленою, шукаючи сенсу життя!».

Підсумовуючи, Папа подякував учасникам зустрічі за зусилля, спрямовані на підтримку культури зустрічі, запевнивши молитву за те, щоб ці зусилля, спрямовані на розпізнавання добра й впровадження його в життя, допомогли всім віруючим «зростати у мудрості й святості». «Відкриваю своє серце перед вами усіма та ще раз дякую за вашу гостинність. Пам’ятаймо одні про одних в наших молитвах», – сказав він.

Далі англіканський єпископ проказав молитву за мир.