Папа: священик повинен у радості звіщати Добру Новину про Ісуса всім своїм життям

«Дух Господній на мені, бо Він мене помазав. Послав мене нести Добру Новину бідним, звіщати полоненим визволення, сліпим прозріння, випустити пригноблених на волю» (Лк. 4, 18), – цими словами з Євангелії від святого Луки Папа Франциск розпочав свою проповідь під час Святої Меси у ватиканській базиліці у Великий Четвер, 13 квітня 2017 р., що є Літургією на яку збирається духовенство усієї римської дієцезії для посвячення мира.

Проповідник наголосив, що Христос приходить у світ, щоб звіщати Добру Новину бідним, тому, у свою чергу, ті, які у своїх гріхах стали Божими помазаниками через помазання прощенням і помазання олією місії, мають завдання вчиняти також інших Божими помазаниками. Тому, священик, як й Ісус Христос, звіщає радісну вістку про Спасителя всім своїм життям: радісною проповіддю, якою торкається серця слухачів тим словом, яким сам Господь торкнувся його у молитві. Як і кожен учень, священик повинен виконувати свою місію звіщення Доброї Новини про Христа в радості і виконувати її всім своїм єством.

Далі Глава Католицької Церкви коротко зупинився над значенням «Доброї Новини», вказуючи, що вона не є лише предметом місії, чи одним із способів звіщення Євангелії, але є тією дорогоцінною перлиною, що об’єднує у собі усю радість Євангелія; тією радісною місією, що зроджується із помазання Святим Духом. У звіщенні Добра Новина стає радісною та милосердною правдою, зазначив Святіший Отець, перестерігаючи перед тим, щоб ніхто не намагався розділити ці три благодаті Євангелія: її незаперечної Істини, її безумовного до усіх грішників Милосердя та її глибокої й відкритої для всіх Радості. Від закликав, щоб правда Доброї Новини ніколи не була лише абстрактною істиною, однією з тих, які ніколи повністю не втілюються у життя людей задля їхнього комфорту; щоб милосердя Доброї Новини ніколи не було фальшивим співчуттям, яке дозволяє грішнику залишитись у своїй нікчемності, не подаючи йому руки допомоги та підтримки; щоб звіщення Доброї Новини ніколи не було сумним та нейтральним, адже воно повинно бути виявом глибокої особистої радості з причини, що Небесний Отець не бажає смерті грішника, але прагне життя та спасіння кожного.

Радості Євангелія є особливими радостями, які вміщені у нові бурдюки. Далі Святіший Отець вказав на три ікони нових бурдюків, в яких, за його словами, вино Доброї Новини добре зберігається, не псується, не стає оцтом та щедро виливається.

Першою іконою Доброї Новини є кам’яні посудини, які у Кані Галилейській були по вінця наповнені водою, що згодом, на слово Ісуса, перемінилась у добре вино. Пресвята Діва Марія є тією посудиною, яку Господь наповнив «по вінця» і Вона повністю Йому посвятилась. Саме Вона є тим прикладом посвяти, яка «заражає» інших Своєю повнотою та готовністю виконати Божу волю, що дозволяє нам подолати різні спокуси страху та, у свою чергу, бути тими, які діляться отриманою радістю.

Друга ікона Доброї Новини – це той глек із дерев’яним ковшем, який у спекотний день несла на своїй голові жінка-самарянка. Господь є тим Джерелом Живої Води, але не маючи чим зачерпнути, просить у жінки допомоги. Вона вгамувала спрагу Спасителя, однак, Ісус вгамовує її значно більшу спрагу, вислухавши сповідь її гріхів. Святий Дух очистив душу самаранки від гріхів та наповнив її благодатями, які, через неї, вилив на всіх мешканців її малого поселення. Подібний новий бурдюк Божого милосердя та благодаті подарував світові Господь у святій «самарянці» Матері Терезі з Калькути, що несла Добру Новину про Спасителя найубогішим та найбільш потребуючим.

Третьою іконою Доброї Новини є пробите Серце Ісуса Христа, яке всіх притягає до Себе. На думку Папи, від Нього ми повинні навчитись того, як звіщати радісну правду про Боже спасіння найбіднішим, і робити це з великою пошаною до них, аж до применшення та приниження самих себе. «Євангелізація не може бути зарозумілою», – наголосив Єпископ Риму, додавши, що Святий Дух навчає нас того, що маємо говорити та який крок нам слід зробити у цей момент.

На закінчення Вселенський Архиєрей закликав священиків роздумати над тими трьома новими бурдюками та, звіщаючи Добру Новину, взяти приклад із Пресвятої Діви Марії, жінки-самарянки та Пресвятого Ісусового Серця.