Папа: Терпеливість – це не покірливість долі, а визнання своїх обмежень

Просімо в Господа чесноти терпеливості, яка притаманна тим, що прямують вперед, переносячи труднощі та випробування, як от численні християни, переслідувані на Близькому Сході. Із таким заохоченням Папа Франциск звернувся до вірних, проповідуючи під час ранкової Святої Меси у понеділок, 12 лютого 2018 р., коментуючи слова святого апостола Якова з першого читання.

«Брати мої, майте велику радість, коли попадаєте в різні випробування, знаючи, що випробування вашої віри розвиває терпеливість», – писав святий Яків до первісної християнської громади. Але що означає бути терпеливим. За словами Святішого Отця, це не легко зрозуміти, слід чітко розрізняти християнську терпеливість від покірливості та наставлення поразки. Терпеливість є чеснотою тих, які прямують вперед, а не тих, які стоять на місці чи замкнулися у собі.

«Коли прямуємо вперед, в дорозі трапляються різні речі, які не завжди є добрими, – пояснив проповідник. – Мені здається промовистим розуміння терпеливості, як чесноти того, хто прямує вперед, як от наставлення батьків, коли народилася хвора дитина чи дитина з інвалідністю. “Дякувати Богові, що вона жива!” – такі є терпеливими. Й протягом всього життя вони з любов’ю супроводжують цю дитину до кінця. А не є легко протягом років і років супроводити дитину з інвалідністю, хвору дитину… Але радість, що випливає з того, що вони мають дитину, додає їм сил прямувати вперед, і це є терпеливістю, а не покірливістю».

Папа звернув увагу на те, що етимологія слова «терпеливість» вже може навчити нас правильного розуміння. Його значення несе в собі сенс відповідальності, бо «терпеливий» це той, який «не залишає терпіння, але переносить його», й чинить це з «досконалою радістю», про яку пише апостол.

«Терпеливість означає “переносити”, а не доручати іншому несення проблеми чи труднощів: “Я несу цей тягар, бо це мої труднощі, це моя проблема. Це спричиняє страждання? Так, без сумніву. Але несу”. Терпеливість – це також вміння вести діалог з обмеженнями. В житті є чимало обмежень», – зауважив Святіший Отець.

Однак, як уточнив далі проповідник, терпеливість, про яку пише святий Яків, не є лише «радою для християн», бо якщо поглянемо на історію спасіння, то побачимо «терпеливість Бога, нашого Отця», Який провадив Свій «впертий народ». Народ, який «створював собі ідолів чи збивався з вірного шляху». Терпеливістю відзначається також Його ставлення «до кожного з нас». Він послав Свого Сина, щоб і Він «увійшов у терпеливість», взявши на Себе Свою місію.

У цьому контексті Папа скерував думку до християн, яких переслідують на Близькому Сході, проганяють лише за те, що вони є Христовими учнями. Вони, однак, зберігають свою християнську ідентичність, «увійшовши в терпеливість, як і Господь».

«З такими думами, – підсумував Святіший Отець, – можемо сьогодні помолитися за наш люд: “Господи, дай Своєму народові терпеливість для перенесення випробувань”. Молитися також і за себе. Ми дуже часто є нетерпеливими, коли якась справа не вдається, сваримося… “Зупинися, згадай про терпеливість Бога Отця, ввійти в терпеливість, як Ісус”. Терпеливість – прекрасна чеснота, просімо її в Господа», – заохотив проповідник.