Папа в Латеранському університеті: Євангеліє – новий погляд на дійсність

Під час несподіваного візиту до Папського Латеранського університету в Римі Святіший Отець закликав студентів постійно перебувати в шуканні істини й бути мужніми та креативними в плануванні майбутнього.

У вівторок, 26 березня 2019 р., вранці Папа Франциск здійснив несподіваний візит до Папського Латеранського університету (Рим), де в той час відбувалося традиційне великопосне роздумування. «Не відкидай же нас навіки імени твого ради, і не розривай завіту твого. Не забирай від нас милости твоєї» (пор. Дан. 3, 34-35) – саме цей уривок з книги пророка Даниїла, прокоментував Святіший Отець, звертаючись до присутніх студентів та викладачів.

Бути закоріненими в Христі, аби зберігати свіжість мислення

Біблійний уривок подає покаянну молитву трьох ізраїльських юнаків – Седраха, Мисаха й Азарія, – яких було вкинуто до розжареної печі за те, що вони не хотіли покланятися поганським божкам. Серед нестерпного вогню, що повинен був їх спалити, юнаки підносять молитву до Бога, визнаючи провини своїх батьків і просять в Нього прощення й допомоги, уповаючи на Боже милосердя. Папа зазначив, що подібно до біблійних юнаків, також і студенти перебувають серед полум’я сучасного культурного контексту, що «спалює» креативність і незалежне мислення, але завдяки тому, що вони вкорінені в Христі та в Його Євангелії, вогонь їм не шкодить.

Уникати ізоляції від світу

Наступник Святого Петра наголосив, що навчальний процес не повинен бути спрямований на те, щоб ізолювати студентів від світу, а вчити їх «жити в ньому з критичним усвідомленням і знатністю розпізнавання». Покладання на Євангеліє та священну традицію, за його словами, не є перешкодою для мислення, а навпаки, «пропонує вільний, справжній, вірний і, навіть, здоровий погляд на дійсність».  

Почувати себе частиною історії

Ще один важливий аспект молитви трьох молодих ізраїльтян у розжареній печі, за словами Папи, – це їхнє почуття приналежності до свого народу, який згрішив і для якого вони вимолюють прощення. В минулому їхні батьки також дали свідчення Божого милосердя і тому навіть серед ворожості й переслідувань юнаки мають надію на майбутнє. «Я б дуже хотів, щоб ви зберігали цю надію, що ґрунтується на Божій обітниці, – наголосив Святіший Отець, звертаючись до студентів. – Я б хотів, аби, плануючи майбутнє, ви зберігали пам’ять про те, що ви – народ, що маєте історію з її світлими й темними сторінками, що сьогодні ви є дійовими особами того діалогу любові між Богом і людьми, що триває сторіччями!»

Навчання для пояснення дійсності

Наступник святого Петра закликав студентів «не замикатися в академічних колах», далеких від життя. Він вказав на важливості того, аби навчання в церковних вузах спричинилися до «мужньої культурної революції», яка б породила «справжню євангельську герменевтику для того, щоб краще розуміти життя, світ і людей».

Довіряти Господеві з «молодіжним надміром»

«Якби ж то ти міг нас прийняти скрушеного серця ради й смиренного духу! Як усепалення баранів та волів, як безліч тучних ягнят» (Дан. 3, 39), – коментуючи на завершення цей уривок молитви трьох ізраїльських юнаків, Святіший Отець зазначив, що їхня надія на Бога може здаватися надмірною, подібно до того, як блудний син «надміру» надіявся на прощення свого батька. Папа закликав студентів мужньо й винахідливо мріяти та планувати своє майбутнє, «надмірно» довіряючи Господеві.