Папа: В упованні на Бога – запорука справжньої радості

Аби прийняти радість, до якої нас запрошує Господь, слід бути здатним ставити перед собою запитання. Таким ствердженням Папа Франциск підсумував недільну катехизу, виголошену 16 грудня 2018 р. перед проказуванням молитви «Ангел Господній», присвятивши її радості, до якої закликають літургійні тексти третьої неділі Адвенту.

Заклик до радості

«Виспівуй, о дочко Сіону! Вигукуй радо, Ізраїлю! Радуйся й веселися з усього серця, дочко Єрусалимська!» – підбадьорював пророк Софонія малу частку ізраїльського народу, закликаючи мешканців Святого Міста радіти, бо Господь «відкликав Свій засуд».

«Бог простив, не захотів карати! Як наслідок, для народу не існує причин для смутку та знеохочення, але все веде до радісної вдячності Богові, Який завжди прагне викупити та спасти тих, кого любить. А Господня любов до Свого народу є неустанною, її можна порівняти до ніжності батька до дітей, чоловіка до дружини», – зазначив Святіший Отець.

Бог запрошує радіти кожного з нас

За словами Папи, цей заклик пророка є особливо придатним для періоду, в якому готуємося до Різдва, адже його можна пристосувати до Ісуса – Еммануїла, Бога-з-нами. Це Його присутність «є джерелом радості», як проголошує Софонія: «Господь, твій Бог, посеред тебе, Могутній, що врятує».

«Це послання, – сказав він, – знаходить повноту свого значення в хвилину благовіщення Марії, про яку розповідає євангелист Лука. Слова ангела Гавриїла, звернені до Пречистої Діви, є немовби відлунням слів пророка. Що каже ангел? “Радуйся, повна благодаті, Господь з тобою”, – закликає Марію радіти. В загубленому галилейському містечку в серці невідомої для світу молодої жінки Бог запалив іскорку щастя для всього світу».

І сьогодні, як зауважив Святіший Отець, цей заклик звернений до Церкви, покликаної прийняти Євангеліє, втілюючи його в конкретному житті, до кожного з нас: «Радуйся, мала християнства спільното, убога та смиренна, але прекрасна в моїх очах, бо палко прагнеш мого царства, відчуваєш спрагу та голод справедливості, терпеливо прядеш нитки миру, не слідуєш за черговими могутніми, але вірно залишаєшся поруч з убогими. І таким чином нічого не боїшся, а Твоє серце повне радості».

Непохитна впевненість

У Посланні до Филип’ян святий Павло закликає нічим не тривожитися, але представляти перед Богом наші потреби та турботи. «Усвідомлення того, що серед труднощів ми завжди можемо звернутися до Господа, а Він ніколи не відкидає наші благання, є великою причиною для радості», – сказав Папа, долаючи:

«Жодна турбота, жоден страх ніколи не зможе відібрати у нас спокій, який нам дають не людські речі та утішення, але Бог, знання про те, що Бог завжди з любов’ю провадить наше життя. Навіть серед проблем і страждання ця впевненість живить надію та сміливість».

Що маємо робити?

«Але щоб прийняти Господнє запрошення до радості, – підсумував Святіший Отець, – необхідно бути готовими ставити собі запитання», наслідуючи тих, які почувши проповідь Івана Христителя, запитували: “Що маємо робити?”. «Це запитання є першим кроком до навернення, яке ми запрошені здійснити протягом цього періоду Адвенту. Кожен хай запитує: “Що маю зробити?” Малу річ, але зробити… Нехай же Пречиста Діва Марія, Яка є нашою матір’ю, допоможе нам відкрити своє серце Богові-що-надходить, аби Він наповнив радістю все наше життя», – побажав він.