Папа: важкі життєві обставини – це нагода чинити добро
Просити благодаті щоденно захоплюватися Божими дарами, а у важких ситуаціях життя бачити нагоди творити добро. До цього заохотив Папа Франциск, підсумовуючи свої роздуми, якими він поділився перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 19 березня 2023 року. Коментуючи розповідь святого євангелиста Івана про те, як Ісус оздоровив сліпого від народження, він вказав на те, як люди та певні групи по-різному сприймали цю подію.
Серця, закриті на знак
Отож, на цих сторінках зустрічаємо Ісусових учнів, які бачачи перед собою сліпонародженого, починають роздумувати чия це провина, його чи його батьків. «Вони шукають винуватця, – зазначив Святіший Отець, – і ми також часто впадаємо в це, бо так зручно: шукати винуватця, замість того, щоби поставити собі вимогливі життєві запитання: що для нас означає присутність цього чоловіка, чого вона вимагає від нас?». Після оздоровлення реакції помножуються. Близькі поводяться скептично: той завжди був сліпим, а тому неможливо, щоб це був він. Через страх перед релігійною владою, яка обурюється чудом, зробленим у суботу, обирають промовчати. «В усіх цих реакціях на яв виходять серця, які з різних причин закриті на Ісусів знак: бо шукають винуватця, бо не вміють здивуватися, бо не хочуть змінюватися, бо заблоковані страхом», – сказав Папа.
Вдячне свідчення
За словами Наступника святого Петра, єдиним, хто правильно реагує, є сліпець: він щасливий, бо бачить, з простотою свідчить про те, що трапилося: «Я був сліпий, а тепер бачу». Раніше він був змушений жебрати та нести тягар упередження: сліпий, бо в гріхах народився. Тепер же, «вільний тілом і духом», він дає свідчення Ісусові, «нічого не вигадуючи і нічого не приховуючи». Він не боїться того, що скажуть інші, бо «протягом усього свого життя вже відчув гіркий смак марґіналізації», він відчував на собі «байдужість і зневагу перехожих», які вважали його «суспільними відходами», що заслуговує щонайбільше на якусь милість. «Тепер, після оздоровлення, він вже не боїться цієї зневажливої оцінки, бо Ісус дав йому повноту гідності», – мовив Святіший Отець, пояснюючи, що Ісус «у суботу перед усіма визволив його і дарував йому зір, нічого не просячи взамін, навіть подяки», а тому свідчить про Нього.
Розпізнати нагоди для чинення добра
Підсумовуючи, Папа Франциск запросив слухачів поставити собі кілька запитань, замислившись над тим, якою була б наша поведінка на місці дійових осіб цієї євангельської розповіді, і що ми робимо сьогодні. Чи вміємо, як сліпець, розгледіти добро та бути вдячними за отримані дари? Свідчимо про Ісуса, а чи розповсюджуємо критику й підозри? Ми вільні від упереджень, а чи приєднується до тих, хто поширює негатив і плітки? Чи свідчимо, що Ісус нас любить і спасає, а чи подібно до батьків сліпонародженого піддаємося страхові перед тим, що про нас подумають люди? Як ми ставимося до страждань і труднощів інших людей: як до прокляття чи як до нагоди з любов’ю наблизитися до них? «Браття і сестри, просімо сьогодні благодаті кожного дня вражатися Божими дарами та дивитися на різні життєві обставини, також і ті, які найважче прийняти, як на нагоди чинити добро, як Ісус зробив із сліпцем», – закликав Папа, побажавши: «Нехай же нам у цьому допоможе Богородиця разом зі святим Йосифом, мужем праведним і вірним».
About The Author
