Папа: Важливою є зустріч з Господом, а не щоденні речі

«Під час Адвенту ми покликані розширити горизонти нашого серця й приймати несподіванки життя, яке щодня постає перед нами у своїй новизні. А для того, щоб це зробити, слід навчитися не бути залежними від наших убезпечень, викристалізуваних схем, тому що Господь приходить в той час, якого ми не сподіваємося. Приходить, щоби ввести нас у більший та кращий вимір», – сказав Папа Франциск перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 27 листопада 2016 року.

Коментуючи уривок з Євангелії від святого Матея, який, за його словами, «впроваджує нас в одну з найбільш вражаючих тем адвентового періоду, тобто, Господніх відвідин людства», Святіший Отець звернув увагу на те, що таких приходів є три: перші відбулися під час Втілення і народження Ісуса у Вифлеємі, другі відбуваються в наш час, адже «Господь постійно нас відвідує», а треті – це ті, які визнаємо, коли проказуємо Символ Віри: «Знову прийде й славі судити живих і мертвих».

Згаданий біблійний уривок розповідає саме про цей останній прихід, «що відбудеться наприкінці часів». Як зауважив Наступник святого Петра, Боже слово наголошує на контрасті «між щоденним перебігом справ, щоденною рутиною, та несподіваним Господнім приходом». Ісус каже: «Бо як за днів перед потопом, їли й пили, женилися та віддавались аж до дня, коли Ной увійшов у ковчег, і ніхто не знав нічого, аж поки не прийшов потоп і забрав усіх».

«Нас завжди вражає думка про години, що випереджують велике стихійне лихо: всі спокійно займаються звичними справами, не сподіваючись того, що їхнє життя на порозі великої переміни. Євангелія не хоче налякати нас, але відкрити наш кругозір на додатковий, більший вимір, який, з одного боку, чинить відносними щоденні речі, але, одночасно, чинить їх цінними й вирішальними», – сказав Папа, пояснюючи, що «взаємини з Богом-Який-приходить-відвідати-нас проливають відмінне світло на кожен жест і кожну річ, надають їм суть, символічну цінність».

З цієї перспективи, як зауважив Святіший Отець, випливає також «заохочення до поміркованості», тобто, «не бути опанованими речами цього світу, матеріальною дійсністю», але «управляти ними». А якщо допустимо, «щоб вони нас обумовлювали та взяли верх над нами», то не зможемо відчути, що «існує щось важливіше», тобто «наша фінальна зустріч з Господом». Тому Ісус заохочує бути чуйними, адже «не знаючи, коли Він прийде, слід завжди бути готовими».

Після проказування молитви «Ангел Господній» Папа скерував свою думку до тих, які в різних частинах світу потерпають від наслідків стихійних лих: «Дорогі брати й сестри, – сказав він, – бажаю запевнити, що молюся за народи Центральної Америки, особливо, Коста-Рики й Нікарагуа, уражених ураганом, а ця остання – ще й сильним землетрусом. Молюся також за мешканців північної Італії, які потерпають від повеней».

А зважаючи на початок періоду приготування до Різдва, Святіший Отець побажав, щоб це був час надії. «Справжньої надії, що ґрунтується на Божій вірності й на нашій відповідальності», – уточнив він.