Папа: Вчімося від святого Йосифа жити конкретністю й відкриватися на таємниці

В урочистість святого Йосифа Папа Франциск відслужив Святу Месу, що транслювалася в прямому ефірі, жертвуючи її в наміренні в’язнів. Він також заохотив вірних до духовного Святого Причастя.

У четвер, 19 березня 2020 року, в урочистість святого Йосифа, Обручника Пречистої Діви Марії та покровителя вселенської Церкви, Святіший Отець Франциск, який саме в це свято сім років тому урочисто розпочав Петрове служіння, відслужив вранці Святу Месу в каплиці «Дому святої Марти», яка транслювалася в прямому ефірі.

Розпочинаючи це богослуження, що завершилося адорацією та благословенням Найсвятішими Тайнами, Папа скерував свою думку до людей, які переживають цей період пандемії в особливих умовах: «Помолімося сьогодні, – сказав він, – за наших братів і сестер, що перебувають у в’язницях: вони дуже страждають, від непевності щодо того, що може трапитися всередині тюрми, так і думаючи про свої родини, чи не захворів хтось, чи не бракує їм чогось. Сьогодні ми близькі з в’язнями, які дуже страждають в цей період непевності та болю».

Муж віри

Під час проповіді Святіший Отець поділився думками про таку рису святого Йосифа, як його спроможність «увійти в таїнство». Він зазначив, що Євангелія говорить про нього як про «праведного» мужа, тобто, як про «людину віри», людину, яка «жила вірою, як основою того, на що надіється, як запорукою того, чого не бачить». Святий Йосиф не просто вірив, але «жив цією вірою», а тому був названий праведним і обраним, щоби виховати Того, Який був справжньою людиною і справжнім Богом.

«Господь обрав “праведного”, людину віри. Мужа, здатного бути чоловіком, але також – розмовляти з Богом, увійти в таїнство Бога. Саме таким було життя святого Йосифа. Жити своєю професією, своїм людським життям, але увійти в таїнство. Це був муж, здатний спілкуватися з таїнством, бути співрозмовником Божої таємниці. Він не був мрійником, він входив у таїнство, з такою ж природністю, з якою виконував свою професію», – зазначив проповідник, пояснивши:

«Такою є святість Йосифа: праведно вести своє життя, належно й професійно здійснювати свій фах, а в потрібний момент – увійти в таїнство. Коли Євангелія розповідає нам про сни Йосифа, то говорить саме про це, про входження у таїнство».

Два виміри конкретності

У цьому ключі Наступник святого Петра скерував свою думку на Церкву, запитуючи, чи наші вірні, єпископи, священики, богопосвячені особи здатні входити у таїнство? А чи, можливо, потребують приписів, аби «захиститися від того, чого не можуть контролювати». Однак, якщо Церква втрачає спроможність входити у таїнство, то «втрачає здатність адорувати».

«Просімо в Господа благодаті, аби Церква могла жити у конкретності щоденного життя, але також у “конкретності” таїнства. Якщо не зможе цього робити, то буде “половинчастою” Церквою, лише побожним товариством, що прямує вперед завдяки приписам, але позбавлене сенсу адорації», – закликав Папа, уточнюючи: «Входити в таїнство – це не мріяти, входити в таїнство означає адороувати».

Духовне Святе Причастя

Перед завершенням Святої Меси Папа заохотив до духовного Святого Причастя всіх тих, які в цей важкий період пандемії беруть участь у Святій Месі за посередництвом засобів комунікації:

«Запрошую всіх, які здалеку слідкують за Святою Месою через телевізор, зробити духовне Святе Причастя», – сказав він, проказавши молитву: «Припадаю до Твоїх стіп, Ісусе, та приношу Тобі покаяння мого смиренного серця, що вважає себе за ніщо у Твоїй святій присутності. Покланяюся Тобі в Таїнстві Твоєї любові, прагну прийняти Тебе до убогого помешкання свого серця. Очікуючи щасливої миті сакраментального Святого Причастя, прагну прийняти Тебе духовно. Прийди до мене, мій Ісусе, щоб я міг прийти до Тебе. Нехай же Твоя любов розпалить все моє єство, в житті та в смерті. Вірю в Тебе, уповаю на Тебе, люблю Тебе. Амінь».