Папа: якщо не примножуємо любов навколо себе, життя гасне в пітьмі

Подорож Ісуса та подорож нашого життя у світлі притчі про таланти були в центрі уваги проповіді Папи Франциска, виголошеної під час Святої Меси з нагоди Всесвітнього дня вбогих.

«Троє чоловіків опиняються з величезним багатством у руках завдяки щедрості свого господаря, який вирушає в далеку подорож. Однак одного дня господар повернеться і знову покличе цих слуг, сподіваючись разом з ними порадіти тому, як вони протягом цього часу подбали, щоб його блага принесли плоди», – цим спостереженням Папа Франциск розпочав свою проповідь, яку він виголосив під час Святої Меси, очоленої у неділю, 19 листопада 2023 р., в базиліці Святого Петра у Ватикані з нагоди Всесвітнього дня убогих. На спільну молитву з Єпископом Риму зібралися вбогі та потребуючі, що отримують підтримку від різних організацій, і благодійники та волонтери, що їм допомагають. Усі вони після Святої Меси стануть гостями Святішого Отця під час обіду, що по завершенні молитви «Ангел Господній» відбудеться в залі Павла VI. Роздумуючи над Ісусовою притчею про таланти, проповідник зазначив, що вона запрошує нас зупинитися на двох подорожах: на подорожі Ісуса та на подорожі нашого життя.

Все отримавши, нічого не затримав для Себе

Ісус на початку притчі говорить про господаря, який вирушаючи в подорож, покликав своїх слуг, яким доручив свої блага. За словами Папи, це вказує на таїнство Христа, Боголюдину, на Його воскресіння та вознесіння на небо. Перед тим, як «повернутися» до Отця, Ісус залишив нам різні блага: Себе у Євхаристії, Своє слово, свою святу Матір, дари Святого Духа. Кожному, як каже Євангелія, «за його спроможністю». Проповідник заохотив зосередити погляд на Ісусові, Який «все отримав з рук Отця, але не затримав це багатство для себе». Він «жив для нас, задля нашого добра», саме цим надихалася Його подорож світом перед тим, як повернутися до Отця.

Але притча говорить, що господар повернувся та вимагав звіту. «Власне, після першої подорожі до Отця буде ще одна, яку Ісус здійснить наприкінці часів, коли повернеться у славі і захоче знову зустрітися з нами, щоб “зробити звіт” з історії і ввести нас у радість вічного життя. І тому ми повинні запитувати себе: якими Господь знайде нас, коли повернеться? Як я представлюся на зустріч з Ним?» – мовив Святіший Отець.

Що ми робимо з великим даром?

За словами Наступника святого Петра, ці запитання спонукають нас замислитися над подорожжю нашого життя. Кожен з нас, як сказано в притчі, отримав «таланти», відповідно до здібностей і можливостей. «Але вважаймо! Нехай нас не введе в оману загальновживана мова: ми говоримо не про особисті здібності, а, як вже було сказано, про Господні дари, те, що Христос залишив нам, повертаючись до Отця. З ними Він дав нам Свого Духа, в Якому ми стали Божими дітьми і завдяки Якому можемо провести своє життя, свідчачи Євангеліє і будуючи Царство Боже. Великий “капітал”, вкладений у наші руки, – це Господня любов, фундамент нашого життя і сила в нашій дорозі», – сказав проповідник, спонукаючи замислитися про те, що ми робимо з таким великим даром. Бо й ми можемо примножити отримане, зробивши своє життя даром любові для інших, або «можемо жити, паралізовані фальшивим образом Бога», ховаючи отриманий скарб і живучи лише для себе.

Помножувати любов, щоби не потрапити в темряву

«Ось, браття й сестри, у цей Всесвітній день убогих притча про таланти є пересторогою, щоби перевірити, з яким духом ми долаємо свій життєвий шлях», – сказав Папа, підкреслюючи, що наповнені дарами, ми покликані стати даром для інших. «Образи, використані в притчі, дуже красномовні: якщо ми не примножуємо любов навколо себе, життя гасне в темряві; якщо ми не пускаємо в обіг отримані нами таланти, існування закінчується в підземеллі, тобто ніби ми вже мертві», – зазначив проповідник, нагадуючи про різні форми бідності, матеріальної та духовної, про різні рани та страждання, заохотивши до «кругообігу любові». Бо «бідність – це скандал».

«Молімося, щоб кожен з нас, відповідно до отриманого дару і довіреної місії, взяв на себе зобов’язання “зробити так, щоб милосердна любов приносила плід”, і був близьким до когось убогого. Молімося, щоб і ми наприкінці нашої подорожі, прийнявши Христа в цих братах і сестрах, з якими Він сам себе ототожнив (пор. Мт 25,40), почули, як Він скаже нам: “Гаразд, добрий і вірний слуго […] увійди в радість пана твого ” (Мт 25,21)», – підсумував Святіший Отець.