Папа: Захистити мігрантів – це моральний обов’язок

«Прийняти, захистити, підтримати, інтегрувати» – це чотири дієслова, якими слід сформувати нашу «спільну відповідь» на виклики, пов’язані з міграцією, яка не є чимось новим в історії людства, адже нею позначена кожна епоха, «сприяючи зустрічі між народами і народженню нових цивілізацій». Думками про це Папа Франциск поділився з учасниками VI Міжнародного Форуму «Міграції та мир», який від 21 до 22 лютого відбувається у Римі на тему: «Інтеграція та розвиток: від реакції до дії».

Конгрес відбувається в осідку нижньої палати італійського парламенту, а його співорганізаторами є Дикастерія сприяння цілісному розвиткові людини, Міжнародна Скалабріянська Мережа в справах міграції та «Фундація Конрада Аденауера». Завданням форуму є розвиток інноваційного партнерства між урядовими структурами, міжнародними організаціями та представниками громадянського суспільства й релігійних організацій з метою визначення політики й програми дій у сфері міграції в двох напрямках: інтеграція мігрантів і біженців в країнах прибуття та підтримка розвитку в країнах походження мігрантських потоків.

Праця форуму розпочалася аудієнцією зі Святішим Отцем, який наголосив, що сучасні виклики, пов’язані з міграцією та будуванням миру, неможливо збагнути, не беручи до уваги біном: «розвиток та інтеграція». Він зазначив, що «у своїй суті» міграція є вираженням «вродженого прагнення щастя», що спонукає людину його шукати.

«Початок цього третього тисячоріччя глибоко позначений переміщеннями мігрантів, які з огляду на походження, транзит та місце призначення заторкують практично кожну частину землі. На жаль, в більшості випадків йдеться про вимушені переміщення, спричинені конфліктами, стихійними лихами, переслідуваннями, кліматичними змінами, насильством, крайньою бідністю, невідповідними умовами життя», – зазначив Глава Католицької Церкви, додаючи, що «наша спільна відповідь» на виклики, з цим пов’язані, повинна ґрунтуватися на чотирьох дієсловах: прийняти, захистити, підтримати та інтегрувати.

Говорячи про «прийняття», Папа зауважив, що нам притаманне відкинення ближнього, коренем якого є егоїзм, посилений «популістською демагогією». У цьому контексті невідкладною є «зміна наставлення», щоб «подолати байдужість» і «протиставити страхові великодушну гостинність». Мова йде про «доступні й безпечні гуманітарні коридори» та розміщення в гідних умовах. І досвід програм прийняття, започаткованих в деяких місцевостях, підтверджує, що це є запорукою успіху.

Коли говоримо про «захист», на думку Святішого Отця, слід пам’ятати про те, що досвід міграції часто наражає людей на визискування, зловживання та насильство. Тож захист «невід’ємних прав, гарантія фундаментальних свобод та пошана до їхньої гідності» є завданнями, від яких не можна звільнитися. «Захистити цих наших братів і сестер – це моральний обов’язок, який повинен вилитися в юридичні міжнародні й національні засоби», – наголосив Папа, заохотивши віддавати перевагу «далекоглядним» і «конструктивним» процесам та рішуче боротися з явищем торгівлі людьми.

Як зауважив далі Глава Католицької Церкви, захистити не достатньо, слід «підтримувати цілісний загальнолюдський розвиток» мігрантів. Згідно із соціальним вченням Церкви, розвиток є «незаперечним правом» кожної людини. І цей аспект також вимагає «скоординованих дій». Мова йде і про забезпечення «права не мігрувати», тобто, допомогти знайти на батьківщині умови для гідної самореалізації.

Говорячи про інтеграцію, Святіший Отець вказав на те, що вона не є ні асиміляцією, ні поглинанням, але «двостороннім процесом», який ґрунтується на «взаємному визнанні культурного багатства іншої людини». Тому той, хто прибуває до якоїсь країни, не повинен закриватися на її культуру й традиції, й, насамперед, «шанувати її закони». А приймаюча сторона повинна подбати про те, щоб уникнути створення «ґетто».

«Вважаю, що провідміняти ці чотири дієслова в першій особі однини та в першій особі множини сьогодні є нашим обов’язком щодо братів і сестер, які з різних причин змушені залишити місце свого походження, є обов’язком справедливості, цивілізованості та солідарності», – сказав Святіший Отець, наголошуючи на тому, що почуття справедливості не дозволяє миритися з «неприйнятною економічною нерівністю», яка стоїть на заваді впровадженню в життя «принципу загального призначення земних благ». Тож усі ми покликані «розпочати процеси шанобливого і відповідального взаємоподілу, натхненого спонуками розподільчої справедливості».

Говорячи про цивілізаційний аспект, Папа зауважив, що заанґажування на користь мігрантів і біженців є «застосуванням принципів і цінностей гостинності й братерства, які становлять спільну спадщину людства». Ці принципи й цінності були «кодифіковані Загальною Декларацією Прав Людини й численними міжнародними конвенціями та угодами». І сьогодні, як ніколи раніше, «необхідно наново ствердити центральність людської особи, не дозволяючи на те, щоб додаткові й нормувальні умови, як також необхідне виконання бюрократичних та адміністративних вимог, притемнювали її головну гідність».

А в контексті «обов’язку солідарності» Святіший Отець пригадав, що для християн «гостинність, надана потребуючому чужинцеві», є служінням Ісусові Христові, який ототожнив себе з ними, кажучи: «Я був чужинцем і ви мене прийняли». Тож солідарність вимагає спільно боротися проти псевдокультури відкинення та творити «культуру зустрічі», яка єдина «здатна будувати справедливіший та братерський світ».

Завершуючи свою промову, Глава Католицької Церкви звернув увагу своїх співрозмовників на «особливо вразливу групу серед мігрантів і біженців», якими є діти й підлітки, яких, за його словами, «ми особливо покликані «прийняти, захистити, підтримати й інтегрувати».