Папа зателефонував монахині на Гаїті

3 лютого 2024 року Папа подзвонив сестрі Поезі, яка допомагає 2500 гаїтянським дітям у вбогих районах Сіте-Солей. Він запитав про ситуацію на Гаїті та підтримав зусилля монахині на благо дітей з бідних сімей.

Французька монахиня живе в столиці Гаїті з 1999 року, присвятивши себе піклуванню про «маленьку отару», що складається з дітей із надзвичайно бідного та густонаселеного району Сіте-Солей.

В інтерв’ю Vatican News вона поділилася своїми враженнями від телефонної розмови з Франциском: «Для мене це було великою несподіванкою. Коли задзвонив телефон, я, вочевидь, не очікувала, що мені зателефонує Святіший Отець. Він підбадьорив мене і подякував за те, що я залишаюся поруч з дітьми. Він запевнив мене у своїх молитвах. Це мене дуже зворушило. Під час розмови мене справді вразив голос Святішого Отця. Я відчула велику м’якість і доброту».
За словами монахині, телефонний дзвінок Папи «приніс радість і надію багатьом людям», оскільки він був адресований не лише їй, «це був справжній жест щодо дітей і найбідніших людей Гаїті».

Повсякденне життя в Порт-о-Пренсі

«Зіткнення між озброєними групами відбуваються в робітничих кварталах вже кілька років. Банди стають дедалі потужнішими і більше не обмежуються робітничими кварталами, а присутні практично в кожному районі столиці й навіть у кількох провінційних містах. В результаті люди живуть у реальному страху бути пограбованими в будь-який момент», – розповіла сестра Поезі.

«Коли банда вторгається в район, всі повинні тікати. Ви бачите, як люди біжать зі своїми дітьми. Палають будинки і все це призводить до повної зупинки діяльності в країні. Життя найбідніших людей залежить від ринків, але коли ситуація погіршується, коли відбувається насильство, стрілянина та барикади на вулицях, ринки не можуть функціонувати. Це збільшує бідність і голод», – пояснила монахиня.

Викрадення людей

На запитання, чи почувається вона в безпеці після нещодавнього викрадення шести монахинь, сестра Поезі сказала, що «викрадення в Порт-о-Пренсі впливають на всі сфери життя. Певні люди можуть стати особливою мішенню, наприклад, дуже багаті, яких викрадають з метою отримання викупу. Іноді викрадають і звичайних перехожих, пасажирів громадського транспорту, людей не особливо заможних. У випадку з шістьма монахинями важко сказати. У мене не було відчуття, що Церква була конкретною мішенню. Вони діяли в надії отримати викуп».

Становище біженців

За даними ООН, в результаті насильства на Гаїті свої домівки були змушені покинути понад 300 тисяч людей. На запитання про те, де знаходять притулок сім’ї переміщених осіб, монахиня пояснила, що «немає місць, нічого не організовано для їх прийому». «Здебільшого люди їдуть до родичів, які зазвичай їх приймають гостинно. Але це триває кілька днів, потім стає нестерпним. Сім’ї живуть у невеликих будинках, часто з десяток людей в одній кімнаті. Люди, які прибувають, втратили все і залежать від приймаючої родини. Це дійсно важко. Ми бачимо, як люди сплять на вулицях з дітьми, чого раніше не було в Порт-о-Пренсі», – поділилася монахиня.

Допомога дітям

На запитання, яке майбутнє чекало б на багатьох бездомних дітей без допомоги Церкви, сестра Поезі відповіла, що «вони були б кинуті напризволяще і жили б у злиднях. Що б з ними сталося? Тільки Господь знає. Кілька днів тому кілька матерів сказали мені: «Сестро, якби не ти, ми б усі були мертві». Я думаю, що вони трохи перебільшили, але це те, що вони відчувають».

«Я іноді навіть дивуюся, як людям вдається виживати, коли вони кілька днів не харчуються і нічого не мають. Та Господь присутній. Він ніколи не залишає своїх дітей», – сказала монахиня.