Папа: життя є тим «сьогодні», що не повториться, тому відкриймо наші серця перед Господом

Наше життя є тим «сьогодні», яке ніколи не повториться. Саме тому не слід замикати наше серце перед вірою, але, навпаки, відчинити його для Ісуса Христа. До цього заохотив Папа Франциск у проповіді під час ранкової Святої Меси, яку він очолив у четвер, 12 січня 2017 р., у каплиці ватиканської резиденції «Дім Святої Марти».

Свою проповідь Вселенський Архиєрей розпочав із короткого коментаря слів святого апостола Павла із Послання до Євреїв: «Коли ви почуєте сьогодні його голос, не твердійте серцями вашими». На переконання проповідника особливої уваги заслуговують наступні слова із біблійного уривка: «сьогодні» та «серце». Те «сьогодні», в якому до нас промовляє Святий Дух, – це наше життя, яке є одним і ми не будемо мати змоги наново його повторити. Святий Павло вказує на те «сьогодні», в якому ми отримали Божу любов, обіцянки зустріти Його, але також воно є і тим моментом, коли ми можемо відновити наш союз із Божою вірністю. Часто ми маємо спокусу думати, що буде ще «завтра», тому відкладаємо деякі справи на потім, особливо, коли йде мова про духовні речі. Отож, слід прислухатись до слів Ісуса Христа, Який, розповідаючи притчу про мудрих дів, закликає до того, щоб вже сьогодні бути готовими до Христового приходу, щоб, бува, не залишитись поза зачиненими дверима Божого Царства.

«Я говорю про це не для того, аби налякати вас, але просто, щоб сказати про те, що наше життя є тим «сьогодні»: сьогодні або ніколи», – наголосив Глава Католицької Церкви, додавши, що «завтра» – це вже буде вічністю. Тому, слід поставити собі запитання: «Як я живу сьогодні? Чи я вірний Господу Богові сьогодні?»

Далі Святіший Отець зупинився над словом «серце», вказуючи на те, що саме завдяки серцю ми маємо нагоду зустрітись із Господом. Неодноразово Ісус докоряв Своїм послідовникам та слухачам Своєї проповіді за їхні затверділі серця. А також закликав, що й робить теж і сьогодні, щоб ми не вчиняли наше серце твердим та зачиненим перед Творцем, перед вірою у Нього, або, – осідком гріха. Тому, наступним запитанням, яке слід собі поставити: «Яким є моє серце? Чи воно відкрите на Господа? Чи воно непохитне у вірі? Чи воно дозволяє на те, щоб Господь його провадив Своєю любов’ю?»