Папа: звіщати милосердя – головне завдання того, хто євангелізує

«Дорогі брати та сестри, мені дуже приємно на завершення цього засідання Пленарної Асамблеї Папської Ради сприяння новій євангелізації роздумати разом з вами над невідкладністю, яку Церква відчуває в цей особливий історичний момент, щоб відновити зусилля та ентузіазм у її постійній місії євангелізації», – цими словами розпочав свою промову Святіший Отець, звертаючись у п’ятницю, 29 вересня 2017 р., до членів чергової Пленарної Асамблеї Папської Ради сприяння новій євангелізації, зібраних у Климентинському залі апостольського палацу, дякуючи Архиєпископові Ріно Фізікеллі за слова привітання та всій очолюваній ним Дикастерії за зусилля, скеровані на помноження плодів Ювілейного Року Милосердя. «Цей Святий Рін був моментом благодаті, який уся Церква пережила з великою вірою та сильною духовністю, – мовив Папа Франциск, – тому, ми не можемо дозволити на те, аби стільки ентузіазму було розпорошено та забуто. Божий народ сильно відчув дар милосердя та пережив Ювілей, наново відкриваючи, зокрема, Святе Таїнство Примирення, як упривілейоване місце для того, щоб досвідчити Божу доброту, ніжність і Його прощення, яке не знає меж. Тому Церква має велику відповідальність й надалі безупинно бути інструментом милосердя». Бо лише у такий спосіб буде значно простіше уможливити, аби люди прийняли Євангеліє як подію спасіння, жили ним та щоб воно могло надати повного й остаточного сенсу особистому та суспільному життю.

Звіщення милосердя, яке проявляється та стає видимим у стилі життя віруючої людини, що живе у світлі численних діл милосердя, належить до головних завдань кожного євангелізатора, який особисто відкрив покликання до апостоляту саме завдяки милосердю, яке отримав. Глава Католицької Церкви наголосив, що ніколи не можна забувати слів апостола Павла: «Дяку складаю Тому, Хто мені дав силу: Христу Ісусу, Господеві нашому, бо Він визнав мене вірним, поставивши на службу; мене, що спершу був блюзніром, гонителем і знущателем; але мене помилувано, бо я, не відаючи, діяв у невірстві. Благодать же Господа нашого надмірно вилилась на мене з вірою і любов’ю, що в Христі Ісусі. Вірне це слово й повного довір’я гідне, що Христос Ісус прийшов у світ, щоб спасти грішних, з яких я – перший. Але я був на те помилуваний, щоб Ісус Христос на мені першім показав усю свою довготерпеливість, на приклад тим, що мають увірувати в Нього на вічне життя» (1Тм, 1, 12-16).

Далі Святіший Отець наголосив на двох важливих аспектах євангелізації. Спершу він підкреслив вклад, який окремі народи та їхні культури роблять на шляху Божого люду. У кожному народі, до якого ми йдемо з проповіддю, бачимо велике багатство, яке Церква покликана визнати та належно доцінити, щоб змогти допровадити «весь людський рід» до єдності, якої вона є знаком та таїнством (LG 1). Багатство Церкви, що походить із численних добрих традицій, які мають окремі народи, є надзвичайно цінним для оживлення діла благодаті, яке відкриває серце людини для прийняття звіщення Євангелії.

Другим аспектом, на який вказав Єпископ Риму, є міжособові стосунки, що надзвичайно важливими для Божого нараду з огляду на його євангелізаційне завдання. Вони допомагають досвідчити єдність та гуманність спільноти вірних. У наш час спостерігаємо за технологічним прогресом, який вчиняє видимою відсутність міжособових стосунків та зацікавлення іншою особою. Тому ми, як Церква, повинні вміти ввійти в серце нашого народу, щоб віднайти Божу любов, яка дає нам довір’я та надію спокійно дивитись вперед, незважаючи на великі труднощі та бідність.

«Дорогі брати та сестри, новий етап євангелізації, яким ми покликані пройти, є, без сумніву, ділом усієї Церкви, «народу, що прямує в напрямку Бога», – мовив Папа, додаючи, що, віднайшовши цей горизонт, зможемо надати імпульсу для самої ж євангелізації. А на закінчення Вселенський Архиєрей побажав плідної праці, зокрема, у приготуванні до Всесвітнього Дня Убогих, що відзначатиметься 19 листопада цього року. «Запевняю вас у моїй близькості та підтримці. Нехай Господь вас благословляє і Пресвята Богородиця оберігає», – закінчив Папа Франциск.