Папський проповідник: Ми маємо Матір, яка вміє співпереживати

Унікальна святість Марії пояснюється не Її привілейованим становищем, але вірою: шляху віри Марії, Божої Матері, присвятив другу великопосну проповідь проповідник Папського дому.

У зв’язку з неможливістю провести традиційну зустріч в каплиці Redemptoris Mater у зв’язку з карантином, Папа і співробітники Римської курії отримали 20 березня 2020 р. відеозапис роздумів о. Раньєро Канталамеси.

Італійський капуцин зауважив, що поширена до ІІ Ватиканського Собору думка, наче через відсутність первородного гріха Марія була позбавлена будь-яких людських обмежень і страждань, сьогодні не має сили. Ще до розп’яття Ісуса Марія зазнала багато моментів занепокоєння, труднощів і болю. Це, на думку о. Раньєро Канталамеси, – процес очищення, який часто трапляється з душами, що вирішують ступити на шлях святості.

«Кенозис Марії полягав в тому, що, замість того, щоб користуватися своїми правами як Матір Месії, Вона допустила те, щоби бути їх позбавленою, з’явившись перед усіма такою ж жінкою, як і інші», – зазначив проповідник.

Якщо Ісус від початку публічної діяльності не мав де прихилити голову, то Марія не знала, де вгамувати серце. Вона повинна була забути про Благовіщення і отримані обіцянки, щоби повністю навернутися до Бога, живучи тільки надією. О. Канталамеса назвав таке ставлення «абсолютним послухом».

Він зауважив, що «Марія мовчала. Її відповіддю на все була мовчазність», але не та, яку викликають безнадійність або сум: Її мовчазність була доброю.

«На цьому шляху відмови від самої себе Марія щодня відкривала нову радість у порівнянні з материнською радістю Вифлеєму чи Назарету, коли Вона притуляла Ісуса до грудей, а Ісус обіймав Її за шию. Радість виконання не своєї волі. Радість віри», – зауважив італійський капуцин.

О. Канталамеса закликав до усвідомлення того, що в нас є Матір, яка вміє «співпереживати нашим хворобам», бо сама пройшла через усі випробування, окрім гріха. Свої роздуми проповідник закінчив молитвою «Під Твою милість прибігаємо…».