Патріарший паломницький центр освоює нові маршрути духовних паломництв для внутрішньо переміщених осіб

Організатори прощ із Патріаршого паломницького центру УГКЦ зазначають, що постійно активно співпрацюють із місцевими шелтерами, куди привозять на заселення родини в межах евакуацій із Херсонщини й інших південних і східних регіонів. Тобто проєкт евакуації українців із небезпечних регіонів нашої держави не обмежується транспортуванням, але передбачає пошук житла, заселення та подальший духовний і психологічний супроводи, частиною яких є духовні паломництва до різних святинь на західних теренах України.

«Бачимо, з яким задоволенням набирається група охочих відпочити за межами міста, відновити свої духовні сили, ознайомитися з місцевою культурою, традиціями, відвідати найбільші святині регіону», — розповідає заступниця директора Патріаршого паломницького центру Альбіна Бріліантова.

Найперше було здійснено групові виїзди в Карпати для групи зі 100 дітей, які родом із Мелітополя, але зараз із родинами мешкають у тимчасових домівках. Відтак Яремче та Коломию відвідали 45 мешканців прихистку, що розміщений на стадіоні «Арена Львів».

«Наше завдання — зробити так, щоб люди, які перебувають зараз дуже далеко від своїх домівок, одержували позитивні емоції, мали певну духовну розраду й набували досвід паломництва, який для багатьох є зовсім новим», — зазначають у паломницькому центрі.

 

 

Родини із прихистку «Все буде добре», що на вул. Дорошенка у м. Львові, 8 лютого відправилися в нову, нещодавно розроблену Патріаршим паломницьким центром, паломницьку подорож до Золочева, Унівської Святоуспенської лаври та Глинян.

Також паломництво до відпустових місць доповнили екскурсія до Золочівського замку — історичної та культурної пам’ятки всеукраїнського значення, та відвідування господарства, де із залученням переселених осіб працює свічкарня, пекарня, сироварня. Там учасникам прощі організували частування місцевою продукцією.

Завершальним та не менш цікавим став візит до старовинної церкви у м. Глиняни. Місцевий священник розповів про храм Успіння Пресвятої Богородиці, у якому також перебуває чудотворна ікона Розп`яття Ісуса Христа, що прославилася численними зціленнями та наверненнями.

Мурована церква Святого Миколая датується 1894 роком. На відміну від самовідновленої ікони Розп’яття Ісуса Христа, походження і автор якої невідомі, внутрішні розписи церкви Святого Миколая мають і точну дату створення — 1932–1934 роки, і конкретного автора — відомого художника Северина Борачека. Його манера іконопису вирізнялася оригінальністю — поєднанням класики з модерном, біблійні сюжети для оформлення церкви він вибирав неусталені, орнаментуючи їх квітами й подаючи нестандартне забарвлення. А от фарби готував на природній основі, використовуючи яйця і молоко. Це темперне малярство митця залишається єдиним цілісним тільки у Глинянах. В інших місцях збереглися лише фрагменти його розпису. Також тут є відома ікона родини — «Весілля в Кані Галилейській», до якої здійснюють паломництва майбутні подружжя та молоді пари.

У всі програми благодійних паломництв входить смачний обід, зазначають організатори прощ. Постійним духівником у цих мандрівках є о. Петро Іськів — добрий знавець історії, культури, географії нашого краю.

«І хоча склад паломників дуже різний: від маленьких діток до старших людей, але нам здається, що ніхто не залишається байдужим, навпаки, протягом поїздки всі ніби „оживають“», — мовить на завершення менеджер ППЦ Дмитро Дем’янів.