Перша адвентова проповідь для Папи і Курії: Бог є і цього достатньо

«Гнані вперед завданнями, які слід виконати, проблемами, які необхідно вирішувати та викликами, які доводиться долати», можемо втратити з поля зору, або ж залишити «немов фон», наші стосунки з Богом, які є «першою передумовою» для того, аби ставити чоло «всім ситуаціям і проблемам, не втрачаючи миру й терпеливості».

На це звернув увагу о. Раньєро Канталамесса, Проповідник Папського дому, розпочинаючи першу адвентову проповідь, яку він у п’ятницю, 7 грудня 2018 р., виголосив у присутності Папи в каплиці Redemptoris Mater Ватиканського Апостольського палацу. «Душа моє прагне Бога живого». Такою була тема роздумів, почерпнута з 42 Псалма.

Шукаймо Бога, а не якісь позаземні дійсності

Проповідник зосередив увагу слухачів на «сигналах» животворящого Бога, що є «постійною та підбадьорливою присутністю». «Люди нашого часу, – зауважив він, – захоплені шуканням сигналів про існування живих і розумних істот на інших планетах». Такі пошуки є легітимними, хоча, «дуже непевними». Мало людей, натомість «шукають і досліджують сигнали Животворящого, Який створив всесвіт, увійшов до нього, в його історію, та мешкає в ньому». Ми ж часто занедбуємо цю Його присутність, віддаючи перевагу шуканню «гіпотетичних живих істот», які в найкращому випадку «можуть небагато зробити для нас», і напевно не можуть «спасти нас від смерті».

Не абстрактність, але дійсність

Отець Канталамесса підкреслив, що Божий Син «обіцяє дати Себе Самого, поза дріб’язком, про який ми Його просимо, й цієї обітниці Він завжди непохитно дотримувався». Тому, той, хто Його шукає, той знаходить, а знайшовши Його, «все інше відходить на другий план». Це вимагає збагнути, що коли говоримо про прямування до Небесного Отця, то йдеться «не про абстрактність, але про дійсність». Однак, «між нашими ідеями про Бога та живим Богом існує така ж різниця, як між небом, намальованим на папері та реальними небесами».

Небезпека дефініцій

Проповідник перестеріг від спокуси «вписувати божественне в дефініції», навіть ґрунтуючись на Святому Письмі. «Те, що можемо зробити – це переступити через “слабкі знаки розпізнавання, які люди накреслили на поверхні”, розбити шкаралупки наших ідей про Бога, чи “алабастрові посудини”, в яких тримаємо Його, аби Його пахощі наповнили дім», – підкреслив він.

Священик наголосив, що божество – це «категорія, абсолютно відмінна від всього іншого», яку неможливо визначити, а лише в загальному окреслити, «про нього можна говорити лише через аналогії або протилежності». Одним з таких образів Бога у Біблії є скеля, що «не є абстрактним титулом», «не говорить лише про те, Яким є Бог, але також про те, якими повинні бути ми». Тобто, «скеля призначена на те, аби здійматися на неї, шукати притулок, а не лише здалеку споглядати».

Бог є і цього достатньо

Першу адвентову проповідь Проповідник Папського дому завершив нагадуванням про один з похмурих періодів з життя святого Франциска з Ассізі, коли він спостеріг «відхилення від первісного стилю життя своїх співбратів», коли подолати внутрішню кризу допомогла впевненість у тому, що «Бог є, і цього достатньо». «Навчімося й ми в схожих ситуаціях у своєму житті чи житті Церкви, повторювати ці прості слова», – заохотив о. Канталамесса.