Перша Свята Меса Папи в Колумбії

«Наказ закинути сіті не скерований лише до Симона Петра; йому випало відчалити на глибінь, подібно, як і тим, які на вашій батьківщині першими розпізнали те, що є найневідкладнішим, які започаткували ініціативи миру й життя. Закинути сіті включає відповідальність», – наголосив Святіший Отець у своїй проповіді під час Святої Меси, яку він очолив у четвер, 7 вересня 2017 р., в парку ім. Сімона Болівара в столиці Колумбії місті Боготі, що була останньою подією другого дня його Апостольської подорожі до цієї країни. Разом з Наступником святого Петра молилися 1 мільйон 100 тисяч вірних.

Вселенський Архиєрей зазначив, що святий євангелист Лука розповідає нам про те, що покликання перших апостолів відбулось на березі Генезаретського озера, де люди збиралися, щоб послухати голос, який був спроможний скеровувати їх та просвітити; а також у місці, де рибалки звершували свої виснажливі дні, намагаючись забезпечити гідне та щасливе життя для себе і своїх рідних. У відкритому морі змішуються бажана плідність людської праці та розчарування з приводу марноти зусиль. Згідно із давнім християнським тлумаченням, море представляє безмірність, де живуть разом усі народи. Але своєю розбурханістю та мрякою море вказує також і на усі небезпеки, які загрожують людству, вказують на силу, здатну його знищити.

Як зазначив Папа Франциск, того дня Ісус мав за плечами море, а попереду – великий натовп людей, що слідували за Ним, адже знали Його співчуття до людського болю, Його глибокі, правдиві та переконливі слова. Усі приходили, щоб послухати Спасителя. Його Слово має щось особливе, що не залишає людину байдужою; воно має силу навертати серця, змінювати плани та наміри. Його Слово не є лише чимось написаним, сидячи за столом, тобто холодним та віддаленим від людського болю, але є потверджене ділом.

«Це любе місто, Богота, і ця прекрасна країна, Колумбія, представляють багато людських сцен, описаних в Євангелії. Тут знаходяться великі маси народу, які стремлять до слова життя, що своїм світлом освітлює усі труди та показує сенс і красу людського життя. Ці великі маси чоловіків та жінок, дітей та похилих віком осіб, живуть на землі нечуваної плідності, яка могла б дати плоди для всіх. Проте, також і тут, як і в інших частинах світу, присутня густа пітьма, що загрожують життю та нищать його: темрява несправедливості та соціальної нерівності; корупційна пітьма особистих чи групових інтересів, що в егоїстичний та непогамований спосіб споживають те, що призначене для добробуту усіх; темрява браку пошани до людського життя, яка щоденно пожинає життя багатьох невинних, кров яких волає до неба; пітьма прагнення помсти чи ненависті, які заплямлюють людською кров’ю руки тих, які вершать справедливість самі; темрява тих, які стають нечутливими до болю численних жертв. Усі ці прояви темряви Ісус розвіює та знищує Своїм наказом, даним у Петровому човні: “Відчали на глибінь!”(Лк. 5, 4)», – мовив Вселенський Архиєрей Франциск, додавши, що ми часто переживаємо схожий досвід, як і апостол Петро: брак позитивного результату наших трудів.

Теж і Колумбія, як зауважив він, мала такий досвід, коли протягом шести років змінила 16 президентів та заплатила дорогу ціну за свої поділи. Також і Церква в Колумбії знає досвід безплідних і безрезультатних душпастирських зусиль. Однак, необхідно брати приклад із святого апостола Петра, який завжди довіряв Учителеві, слово Якого приносило плідність навіть там, де негостинність людських темряв вчиняє неплідними багато трудів та зусиль. «Петро – це людина, яка рішуче приймає запрошення Ісуса, яка залишає усе і йде за Ним, щоб перемінитися у нового рибалку, місія якого полягає у ведені своїх братів до Божого Царства, де життя стає повним та щасливим», – підкреслив Глава Католицької Церкви.

Далі проповідник пригадав, що наказ Ісуса закинути сіті скерований не лише до апостола Петра, але що вся спільнота вірних повинна стати тією рибальською сіттю, яка збирає усіх в одно, яка об’єднує, трудячись, таким чином, на користь захисту людського життя і дбання про нього, зокрема, про те життя, яке найбільш незахищене: у материнському лоні, у старості, в умовах неповносправності чи соціального відкинення. «Також і маси людей, що живуть в Боготі та в Колумбії, можуть стати справжніми живими, справедливими і братніми спільнотами, якщо слухатимуть та прийматимуть Боже слово», – підкреслив проповідник, зазначаючи, що у таких спільнотах народяться численні чоловіки та жінки, які стануть справжніми учнями, які із свобідним серцем зможуть наслідувати Ісуса і будуть здатні любити життя на усіх його етапах.

Святіший Отець зазначив, що місто Богота та уся Колумбія є тим місцем, яким переходив і переходить Христос, щоб запропонувати Свою присутність та Своє плідне слово, щоб вивести нас із наших темряв до світла і життя. Папа Франциск поставив у приклад апостола Петра, який досвідчив свою незначущість, але також і велич слова та дії Ісуса, знав про власні слабкості, але був завжди готовий кинутись вперед та відступити назад. Усіх нас, як і Петра, Учитель запрошує відчалити на глибінь, спонукає розділити ризик, залишити наш егоїзм та слідувати за Ним, залишити наші страхи, які не походять від Бога, і які нас паралізують та сповільнюють у тому, щоб бути будівничими миру та промоторами життя.

Після Святої Меси Папа Франциск привітався у захристії з групою єпископів із Венесуели.