#ПохвалаБогородиці 24. Богородиця – Престол мудрості і джерело радості

В Старому Завіті цариця савська, наслухавшись розповідей про мудрість Соломона, особисто прийшла до Єрусалиму, щоб зустрітися з ним і випробувати його (пор. 3 Цар. 10). Мудреці зі Сходу, яких привела зоря до Вифлеєму, поклонилися Христові – Воплоченій мудрості Божій (пор. Мт. 2, 11). Минуть роки, і Ісус пригадає своїм сучасникам ці намагання смертних людей з далеких поганських країн наблизитись до Божої мудрості, якою Бог наділяв своїх вибранців в минулому, і попередить їх про відповідальність, яка впаде на них за те, що не прийняли Його – Воплочену Божу мудрість: «Цариця півдня стане на суді з цим поріддям і його засудить, бо вона прибула з кінця світу, щоб побачити мудрість Соломона, а тут є – більше від Соломона!» (Мт. 12, 42).

Цю Воплочену Божу мудрість тримає на руках Марія – Пречиста Діва, Богородиця. Тому Вона є справжньою провідницею до мудрості. І кожна людина, яка відчуває у собі тугу за мудрістю і прагнення її пізнати та набути, завдяки Богородиці неодмінно наближатиметься до Христа. Бо це Він «став нам мудрістю від Бога і оправданням, і освяченням, і відкупленням» (1 Кор. 1, 30).

Ми, віруючі люди, покликані наближатися щораз то більше до цієї Божої мудрості, якою є Христос Спаситель, щоб засвоювати собі її, щоб проникатися нею і жити у світлі Божої мудрості. Бо Божа мудрість це, остаточно, не якась доктрина, а – цілком конкретна Особа – Ісус Христос, «в якому сховані всі скарби мудрости і знання» (Кол. 2, 3). І посідає справжню мудрість саме той, хто єднається з Христом і уподібнюється до Нього своїм життям. То ж можна сказати, що носієм справжньої мудрості не стає людина, яка є носієм Христа.

Тоді все те, що така особа робить, випромінює красу і глибину Божої мудрості. Великі святі і праведники просили в Господа, подібно як старозавітний цар Соломон, дару мудрости. Так, всім відома славна молитва праведного митрополита Андрея про Божу мудрість, в якій Мудрість є властиво Божим Духом, який проникає всі виміри життя особи.

Людина, яка посідає Божу мудрість, має в собі також джерело надприродної радості. І це показує наш людський і християнський досвід: особи справді віруючі, по-Божому мудрі, завжди є водночас і радісні, вони несуть в собі надію, спокій, «позитив». І це не дивно, бо з Ними Бог, а «якщо Бог за нас, то хто проти нас?» – як каже св. Павло (Рим. 8, 31). Пригадую собі нашого св. п. Блаженнішого Любомира – мудра, праведна і радісна людина! Невипадково в Акафісті на честь Успіння Богородиці, ми кличемо до Неї: «Радуйся, радосте наша, покрий нас від усякого зла чесним Твоїм омофором!».

Нехай Пречиста Діва Богородиця провадить нас до Христа – Божої мудрості! Нехай Вона стане причиною нашої радості тут, на землі, і колись у вічності!