Польща: Церкву бичують

З нагоди польського національного Свята Незалежності, яке відзначається сьогодні, 11 листопада, у Гданську архиєпископ Славой Лешек Глудзь відслужив Месу і виголосив проповідь. До слів цього пастиря можна прислухатися також і багатьом українцям, у нашій ситуації.

«Чим провинилася Церква? Провинилася, бо каже своє рішуче “ні” антихристиянським ідеологіям», — підкреслив митрополит Гданський.

З нагоди Свята Незалежності він служив Євхаристію в базиліці Пресвятої Діви Марії у Гданську. На богослужінні були присутні ветерани — воїни підпільної Польської держави, Польських збройних сил на Заході, партизани, зв’язкові «Солідарності». Архиєпископ підкреслив, що не було би незалежності, якби не тривала пам’ять про довгу, багату на події історію польської держави.

У контексті слів Папи Франциска, який нагадує, бо Бог радіє поверненню кожного грішника, а коли загублена вівця віднайдеться і повертається до вівчарні, ніхто не може їй виговорювати, що вона колись згубилася, — архиєпископ Глудзь говорив про позицію християнина. На його думку, «оманлива і згубна то оптика, коли неможливо розрізнити, з перспективи минулих років, того, що служило державній незалежності й того, що цю незалежність заперечувало, гнобило її, відмовляло їй у праві на існування».

— Не можна в одному шерегу ставити катів і жертв. Казати, що обидва були жертвами своїх часів. Зрештою, свобода не може бути сестрою поневолення.

Архиєпископ Глудзь говорив також про молодь та її нинішню складну ситуацію. То молоде покоління вирішуватиме майбутнє батьківщини. Про те, яким шляхом ця вітчизна піде. На думку митрополита Гданського, це покоління «болісно вражене» самотністю, безпорадністю, своєрідним позбавленням батьківщини. «Триває великий exodus молодих, для кого забракло місця при столі вітчизни: праці, житла, права на гідне життя. Два мільйони, і цього року нові десятки тисяч», — шкодував пастир. — «Виїжджають, аби знайти працю, абияку, але тут її не мають. Працюючи на горезвісній посудомийці, з гіркотою думають про згаяні шанси, про засунуті в шухляду мрії та задуми… Кого вони за це будуть винуватити? Як вони думатимуть про свою батьківщину?» На переконання архиєпископа, це великий біль народу, з наслідками, які годі уявити.

Владика також говорив про страйк зв’язківців, які вийшли на вулиці Гданська, а двома місяцями раніше виходили у Варшаві.

— Безробіття, деградація економіки, нищення освіти й служби охорони здоров’я — ось лише деякі проблеми, через які виник гданський протест, — сказав архиєпископ Славой Лешек. — Зрештою, Польща не є власністю політичних угруповань, які дійшли до влади. Вона є домом цілої народної спільноти. То народ є сувереном вітчизни. То щодо нього має виконувати службову роль виборна політична влада.

Митрополит Гданський питав також, чи демократична система відображається хоч би у головних медіах? «Створюється враження, що туди повернулася давня модель функціонування засобів суспільної інформації. Директива згори, одна “правильна” інтерпретація, безсоромна пропаганда, а для тих, хто має іншу думку, — кпини, звинувачення, легковаження, осміювання, приниження гідності», — сказав архиєпископ.

Чим був би польський народ, якби не його Церква, в якій він мав притулок і опору? — питав Гданський пастир. Чим була би наша вітчизна, якби не хрест Христовий, якби не євангельський засів, який зробив нас християнами? Це все відомо. Сьогодні ж Церква польського народу, яка не раз була тернами випробувана, поставлена під ганебним стовпом. Вона стала об’єктом атак, своєрідного бичування єпископів, священиків — на очах мільйонів. Почергові сцени биття бачимо майже щодня.

Митрополит Гданський вказав на «брутальну, галасливу, розписану по голосах різних т.зв. фахівців з Церкви, серед них і тих, що покинули стан священства — вівісекцію гріха педофілії у Церкві, яку представляють майже як визначальну рису польської Церкви».

«Чим Церква завинила? — питав архиєпископ. — Чи своїм шляхом, вірним та відданим народові? Чи тим, що стала депозитарієм національних цінностей, коли держави на це не вистачило чи коли вона була у складному становищі? Чи тим, що не піддалася у зіткненні з агресивним комунізмом? Чи тим, що підтримала напрямок польських змін, ініційованих чверть століття тому? Хоч уже й тоді дехто дивився на неї як на очікувану загрозу для польської демократії!»

— Церква є «знаком, якому будуть противитися». Можна припустити, ба більше — мати певність, що у наші часи, тут і тепер, вона «винна», бо каже своє рішуче «ні» антихристиянським ідеологіям, які будують свої плацдарми на нашій вітчизні, прагнуть захопити польські душі.

На завершення проповіді митрополит Гданський закликав захищати хрест. «Якщо цього хреста не оборонимо, то не оборонимо батьківщини», — сказав він.

Джерело: CREDO