Польща: посвячено найбільшу в Європі статую Пресвятої Богородиці

В урочистість Внебовзяття Пресвятої Діви Марії у польському селі Конотоп’є посвятили монументальну 55-метрову статую Матері Божої Милосердної, яка стала найвищою в Європі. Статуя, зведена подружжям меценатів як вотивний знак подяки, покликана стати осередком молитви та нагадувати сучасній людині про духовний вимір життя.

В суботу, 15 серпня 2026 р., в урочистість Внебовзяття Пречистої Діви Марії, в Конотопʼї, що в центральній Польщі, відбулося посвячення статуї Пресвятої Богородиці, яка є найбільшою в Європі. Під час церемонії місцевий єпископ Кшиштоф Вентковскі підкреслив, що завданням фігури є провадити людей до Бога, стаючи місцем молитви.

«Місце, де ми зібралися, не є випадковим, воно освячене молитвами паломників», – сказав Ординарій Влоцлавської дієцезії у проповіді під час Святої Меси, що передувала освяченню статуї. Він зазначив, що «ця монументальна статуя Марії стоїть поблизу каплиці, в якій вже десятиліттями вшановують Матір Божу Скорботну». Саме до Неї прямують паломники з навколишніх населених пунктів.

«Підносимо погляд до Марії»

Єпископ Вентковські, говорячи про значення статуї Матері Божої Милосердної, згадав проповідь Лева XIV у базиліці Sagrada Familia в Барселоні. Папа тоді сказав: «Милуючись вежею Ісуса Христа, ми підносимо погляд до Нього – до Того, хто єдиний відкриває нам істину про Бога та істину про нас самих». «Тут, у Конотопʼї, ми зводимо очі вгору, підносимо погляд до Марії, Яка веде нас до Бога. Так, Матір Божа Милосердна має нагадувати нам про Бога. Марія на цьому образі приймає нас усіх, схиляючись над нами й розкриваючи свої обійми, щоб запросити підняти погляд вгору, до Бога й до неба», – сказав ієрарх, додавши, що «багато сучасних людей мають погляд, спрямований виключно на землю, і зосереджені лише на собі».

Знак вдячності

Статуя Марії має понад 55 метрів заввишки і є більшою, зокрема, за знамениту статую Ісуса в Ріо-де-Жанейро. На висоті понад 15 метрів розташований оглядовий майданчик. Ініціаторами та фундаторами будівництва є подружжя Ґражини та Романа Каркосиків. Монумент був зведений як їхній вотивний знак вдячності.