Помер о. Володимир Маргітич – найстарший за свяченнями священник Мукачівської єпархії

556023371_2753973074947596_967169805853874036_n

“Сьогодні, 29 вересня, відійшов у вічність отець Володимир Маргітич – найстарший за свяченнями священник нашої єпархії, людина великої віри та витривалості”,- повідомив єпископ Теодор Мацапула.

Народився він 23 лютого 1931 року в селі Неліпино Свалявського району у побожній греко-католицькій родині. Дорога його життя була нелегкою. Після навчання у Львівському інституті іноземних мов і короткої праці в Берегові він у 1958 році був заарештований і засуджений на вісім років за «антирадянську діяльність».

Табори Мордовії стали для нього школою терпіння і водночас – духовної зрілості. Там він здобув свої богословські знання, там же зустрів великого ісповідника віри митрополита Йосифа Сліпого, який у 1960 році таємно уділив йому священичі свячення. Відтоді о. Володимир, навіть у неволі, став вірним пастирем для тих, хто потребував Божого слова і утіхи.

Повернувшись із заслання, він працював учителем і вихователем, викладав іноземні мови, але водночас, у тиші й потай, здійснював своє підпільне служіння – служив Літургії, хрестив, сповідав, підтримував вірних у найважчі часи. Його серце було відкрите для всіх, хто шукав Бога.

Коли мені доводилося його відвідувати, він щиро і натхненно розповідав про ті роки підпілля, про свій шлях віри, про знайомство з Патріархом Йосифом. Ці спогади були сповнені болю, але водночас великої радості – радості вірності Христові.

Після виходу нашої Церкви з підпілля отець Володимир з новою силою продовжив священичу працю, більшість якої віддав парафії Благовіщення у Берегові. Саме там його знали і любили як доброго духовного отця, щирого, лагідного і вірного пастиря.

Він залишив нам приклад витривалості у вірі, відваги перед випробуваннями і тихої, скромної, але надзвичайно глибокої любові до Бога та Церкви.

Вічна йому пам’ять!