Послання на Всесвітній день бідних: Папа закликає повертати їм надію
«Не пропаде навік надія вбогих» (Пс 9, 19) – ці слова з дев’ятого псалма стали темою Послання Папи Франциска з нагоди ІІІ Всесвітнього дня бідних, що відзначатиметься 17 листопада цього року.
Святіший Отець наголошує, що ці слова псальмоспівця є дуже актуальними та вказують на те, що віра оживляє в серцях найбідніших надію перед обличчям несправедливостей, страждань і злиднів. У дев’ятому псальмі описано важкі умови, в яких перебуває бідний, та зухвалість тих, хто завдає йому шкоди. Псальмоспівець взиває до Божого суду, щоб була відновлена справедливість і подолане беззаконня. «Здається, – читаємо в посланні, – що в його словах чуємо запитання, яке лунає протягом століть аж до наших днів: Як Бог може терпіти таку нерівність? Як може допустити, щоб убогого принижували, без того, щоб прийти йому на допомогу? Чому Він допускає, щоб ті, що гноблять, жили щасливо, натомість їхня поведінка заслуговує на засуд саме з огляду на страждання бідного?»
Як тоді, так і тепер
Описуючи історичний період, в якому був написаний цей псалом, Папа Франциск зазначає, що то був час великих контрастів між невеликою групою багатіїв, що розкошували, та більшістю бідних людей, що жили в злиднях. Багаті, що не боялися Бога, «полювали на бідних, щоб забрати в них останнє, що вони мали та зробити невільниками». Святіший Отець наголошує, що теперішня ситуація не дуже відрізняється від тодішньої: економічна криза не перешкодила збагатитися певним групам осіб, тим часом, як на вулицях міст можна побачити дедалі більше людей, які не мають найнеобхіднішого та часто зазнають знущання.
Сучасні форми рабства
Перелічуючи нові форми сучасного рабства, якого зазнають мільйони людей, Єпископ Риму згадує сім’ї мігрантів, сиріт, що втратили батьків внаслідок визискування, безробітну молодь, жертви різних форм насилля, бездомних та марґіналізованих. Він описує осуд і презирство, з якими люди, зазвичай, ставляться до безхатченків, забороняючи їм навіть перебувати в певних частинах міста. Згадує про визискування сезонних робітників, що за мізерну плату працюють на полях під пекучим сонцем, позбавлені всіх прав.
Уповання на Бога
Незважаючи на контекст, забарвлений смутком, несправедливістю й стражданнями, що змальовує стан убогого в дев’ятому псальмі, псальмоспівець дає чудове визначення бідного, що «уповає на Господа», бо має певність, що Бог ніколи його не залишить: «І уповатимуть на тебе, хто знає Твоє ім’я, бо Ти, о Господи, не покидаєш тих, що тебе шукають» (Пс 9, 11). Звертаючи увагу на слова «знає Твоє ім’я», Святіший Отець пояснює, що в біблійній мові слово «знати» вказує на близькі приязні стосунки. «Бідний знає, – наголошує він, – що Бог не може його покинути, тому завжди живе в присутності Бога, що про нього пам’ятає».
Папа Франциск подає різні дієслова з Біблії, що описують дії Бога на користь бідного: Він той, що «слухає», «втручається», «захищає», «боронить», «відкупляє», «спасає». Отже, Бог ніколи не відповідає мовчанням на його молитву. В посланні наголошується, що незважаючи на те, що багаті будують стіни й замикають брами, створюючи ілюзорне почуття безпеки, настане описаний пророками «Господній день», коли замість гордовитості пануватиме солідарність.
Бідні в Святому Письмі: їм належить Царство Боже
В посланні з нагоди Всесвітнього дня бідних Святіший Отець вказує на те, що Святе Письмо говорить про тих, хто не має найнеобхідніших засобів для життя і тому залежить від інших. Він підкреслює, що Христос не боявся ототожнювати Себе з ними: «Все, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили» (Мт 25, 40). Тому, уникати цього ототожнення, за словами Папи, означає «фальсифікувати Євангеліє й послаблювати Боже об’явлення.
Наступник святого Петра не залишає поза увагою також Блаженств, що починаються словами: «Блаженні вбогі» (Лк 6, 20). «Суть цього парадоксального звіщення, – підкреслює він, – полягає в тому, що саме бідним належить Боже Царство, бо вони здатні його прийняти». Папа наголосив, що Христос довірив це звіщення нам, Своїм учням, аби ми несли убогим надію.
Спогад про «великого апостола бідних»
Вказуючи на важливість соціальної підтримки бідних з боку християн, Святіший Отець пригадав, що недавно упокоївся в Бозі «великий апостол бідних» Жан Ваньє, який отримав від Бога особливий дар присвятити все своє життя ближнім з важкими формами інвалідності, яких суспільство часто відкидає. «Це його свідчення, – пише Папа, – змінило багатьох людей і допомогло дивитися іншими очима на найслабших і найуразливіших».
Вселенський Архиєрей наголошує, що захист найуразливіших і відкинених повинен бути пріоритетом для Христових учнів, «аби не зрадити вірогідність Церкви й повернути надію численним незахищеним». Він закликав християн протистояти «культурі споживацтва й відкинення», та бути «бути уважнішими до потреб тих, хто перебуває у важких ситуаціях.
Допомога волонтерів, не тільки матеріальна
Звертаючись до волонтерів, які допомагають бідним, Папа Франциск закликав їх намагатися зрозуміти, що саме насправді потребує кожна бідна людина, яку вони зустрічають, не зосереджуючись тільки на їхніх матеріальних потребах, а «віднаходячи добро, що криється в їхньому серці, звертаючи увагу на їхню культуру й способи вираження для того, аби започаткувати з ними братерський діалог». Він нагадав, що найгірша дискримінація, якої зазнають бідні, – це відсутність духовної підтримки: «Убогі, насамперед, потребують Бога, Його любові, яку вчиняють видимою святі люди, що живуть поруч з ними, які в простоті свого життя виражають і виявляють силу християнської любові».
Очі віри, які розпізнають Христа в бідних
Вселенський Архиєрей вказує на конкретні дії, якими ми можемо повернути надію іншій людині: вистачає зупинитися, усміхнутися, вислухати. «Бідні спасають нас, бо дозволяють нам побачити обличчя Христа», – наголошує він, цитуючи святого апостола Павла: «Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і безсильне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильних, і незначне світу та погорджене Бог вибрав, і те, чого не було, щоб знівечити те, що було, щоб жадне тіло не величалося перед Богом» (І Кор 1, 27-29). Але цю спасенну силу, яка не відкидає нікого, неможливо побачити людськими очима, а тільки очима віри.
Впевненість у гідності Божої дитини
«Господь не покидає тих, хто Його взивають; “не забуває крику вбогих” (Пс 9, 13), бо його вуха уважні до їхнього голосу», – наголошує Святіший Отець словами псальмоспівця. Він зазначає, що вбогість не применшує гідності, яку бідний отримав від Творця; він живе у впевненості, що сам Бог повністю приверне йому цю гідність. Надію вбогого живить впевненість у тому, що Господь його приймає, що в Ньому він віднайде справедливість і що це зміцнить його серце, аби надалі могти любити.
На завершення Наступник святого Петра закликав «усі християнські спільноти та всіх тих, хто відчуває необхідність нести надію та підтримку убогим бідним», докладати зусиль для того, аби цьогорічний Всесвітній день бідного зміцнював бажання плідно трудитися, щоб ніхто не почувався позбавленим близькості та солідарності. «Нехай же нас супроводжують слова пророка, який звіщає інше майбутнє: “Для вас же, що боїтеся імени мого, зійде сонце правди, і в його промінні буде спасіння.” (Мал 3, 20)», – додав він.
About The Author
