Послання Папи Франциска на Всесвітній місійний день 2019 (Підсумок)

Згідно зі звичаєм, в неділю П’ятидесятниці у Ватикані оприлюднено Послання Святішого Отця на Всесвітній місійний день, який відзначається у третю неділю жовтня.

У третю неділю жовтня Католицька Церква відзначає Всесвітній день місій. Але за бажанням Папи Франциска, цього року ввесь жовтень проголошений Надзвичайним місійним місяцем, тема його «Охрищені й послані: Христова Церква на місії в світі», що стала також темою Послання з цієї нагоди, яке було оприлюднене у Ватикані в неділю П’ятидесятниці, 9 червня 2019 року.

Відновити місіонерський сенс віри

Святіший Отець нагадує, що причиною проведення такого місяця є сторіччя від проголошення Апостольського листа Папи Венедикта XV «Maximum illud» (30 листопада 1919), яким тодішній Наступник святого Петра прагнув дати новий імпульс місійній відповідальності християн за звіщення Євангелія.

«Відзначення такого місяця допоможе нам, по-перше, наново віднайти місіонерський сенс нашого долучення до віри в Ісуса Христа, безкорисливо отриманої як дар під час Хрищення», – пише Папа Франциск, підкреслюючи, що «наша синівська приналежність до Бога ніколи не є індивідуальним актом, але завжди Церковним». І цей дар не призначений «на продаж», але є скарбом, яким слід ділитися, звіщати його. «Ми не займаємося прозелітизмом», – наголошує Глава Католицької Церкви, додаючи: «Ми безкорисливо отримали цей дар і безкорисливо ділимося ним, нікого не оминаючи».

Церква на місії у світі

Як зауважує Наступник святого Петра, Церква здійснює місію у світі: віра в Ісуса дає нам правильне ставлення до всіх речей, допомагаючи дивитися на світ «Божими очима й серцем», надія відкриває нас на «вічні горизонти життя», а любов, «передсмак якої отримуємо у Святих Таїнствах та братній любові», спонукає виходити до кінців землі.

«Це мандат, який стосується нас зблизька», – пише Святіший Отець, наголошуючи, що «кожен охрищений – це місія», бо той, хто любить, той пускається в рух. І «ніхто не є непотрібним чи некорисним для Божої любові», кожен з нас є «місією в світі, бо є плодом Божої любові».

Хрищення – здійснена обітниця

Віру в Ісуса Христа, переможця гріха та смерті, нам дарує Хрищення. В цьому сенсі, як підкреслює Папа, Хрищення «дійсно є необхідним для спасіння», бо «гарантує нам, що ми завжди та всюди є синами і доньками», а не сиротами чи приходнями в домі Отця. Те що в християнинові є «таїнственною дійсністю, сповнення якої – Євхаристія», залишається «покликанням і обітницею кожної людини в очікуванні навернення та спасіння». А Хрищення є «сповненою обітницею Божественного дару», яка робить людину Божою дитиною в Сині.

«Таким чином, наша місія вкорінена у батьківстві Бога та материнстві Церкви, бо у Хрищенні вписане вислання, сформоване Ісусом в пасхальному дорученні: як Отець послав мене, так і я посилаю вас, сповнених Святого Духа, задля примирення світу», – пише Святіший Отець, звертаючи увагу на те, що на кожному християнинові лежить обов’язок дбати про те, щоб «нікому не забракло звіщення про його покликання» до Божого усиновлення, впевненості «в особистій гідності» та у «внутрішній цінності людського життя від зачаття до природного завершення». Бо секуляризація, «відкидаючи батьківство Бога», утруднює загальне братерство, яке «виражається через взаємопошану до життя кожного».

Загальне призначення спасіння

«Універсальне призначення спасіння, дарованого Богом в Ісусі Христі, спонукало Венедикта XV вимагати подолання будь-якої націоналістичної та етноцентричної закритості, будь-якого змішування Євангельського звіщення з колоніальними потугами, з їхніми економічними й військовими інтересами», – пише Папа Франциск, зазначивши, що в Апостольському листі «Maximum illud» його попередник нагадував, що універсальність місії Церкви вимагає «вийти із ексклюзивістської приналежності до батьківщини чи етносу».

За словами Святішого Отця, також і сьогодні Церква «потребує чоловіків і жінок, які силою свого Хрищення великодушно відповідатимуть на запрошення вийти зі свого дому, родини, батьківщини, мови та місцевої Церкви», щоб іти до людей, «які ще не перемінені Святими Тайнами». «Таким чином, – додає він, – завжди необхідна в Церкві missio ad gentes робить фундаментальний внесок у постійний процес навернення всіх християн».

Провидінний збіг

Глава Католицької Церкви також звертає увагу на те, що провидінний збіг місіонерського місяця із Спеціальною Асамблеєю Синоду Єпископів, присвяченою Амазонії, дає нагоду підкреслити, наскільки «місія, довірена Ісусом через дар Святого Духа, досі актуальна та необхідна також і для цих земель».

У цьому контексті Папа Франциск навів слова свого попередника Венедикта XVI, який, відкриваючи 2007 року Асамблею Єпископів Латинської Америки й Карибського регіону, наголошував: «Боже Слово, втілившись в Ісусі Христі, стало також історією та культуро. Утопія повернутися до оживлення доколумбових релігій, відділяючи їх від Христа та вселенської Церкви, не є поступом, але регресом. У дійсності, це було би поверненням до історичного моменту, зафіксованого в минулому».

Ввіряючи Марії

Підсумовуючи це послання, Святіший Отець заохочує ввіряти місію Церкви «Марії, нашій Матері», Яка в єдності зі Своїм Сином, від хвилини Його Втілення, пустилася в дорогу, «повністю залучившись в місію Ісуса», яка в підніжжі хреста «стала також Її місією: співпрацювати як Мати Церкви в народжуванні в Святому Дусі та у вірі нових Божих дітей».

Згадавши наприкінці послання важливу діяльність Папських Місійних Організацій, побажавши, щоб надзвичайний місіонерський місяць причинився до «оновлення їхнього місіонерського служіння», Папа уділяє своє благословення «місіонерам, місіонеркам й усім тим, хто силою Хрищення будь-яким чином бере участь в місії Церкви».