Послання Папи Франциска з нагоди Всесвітнього дня суспільних комунікацій (підсумок)

Зважаючи на те, що «тема сім’ї перебуває у центрі поглибленої церковної призадуми», що відображається також у проведенні двох Синодів, Папа Франциск вирішив присвятити їй також і своє послання з нагоди Всесвітнього дня суспільних комунікацій, який Католицька Церква відзначатиме 17 травня. Представлення документу, тема якого «Комунікувати сім’ю, як упривілейоване середовище зустрічі в безкорисливій любові», відбулося у п’ятницю, 23 січня 2015 р., у Ватиканському прес-центрі. «Зрештою, – як зазначає Папа на початку послання, – родина є першим місцем, в якому вчимося комунікувати».

Свої роздуми Святіший Отець представляє у світлі біблійної події відвідин Дівою Марією родички Єлизавети, про яку розповідає святий євангелист Лука. «Насамперед, – зауважує Наступник святого Петра, – ця подія показує нам комунікацію, як діалог, який перетинається з мовою тіла». Першим на привітання Марії відповіло дитя в лоні Єлизавети, «з радощів здригнувшись». Материнське лоно, за словами Папи, є «першою школою комунікації», досвідом, який всіх нас об’єднує, побудований на основі «слухання та тілесного контакту, в якому починаємо ознайомлюватися зі зовнішнім світом в захищеному середовищі, під заспокійливий ритм материнського серцебиття».

Народившись, ми також перебуваємо у своєрідному лоні, яким є сім’я – «лоно, яке складається з відмінних осіб, які творять взаємини», в основі яких перебуває певний зв’язок між особами. Як зауважує Святіший Отець, цей зв’язок «лежить в основі слова, яке, у свою чергу, зміцнює зв’язок». Ми не вигадуємо слова, але отримуємо їх. У родині вчимося говорити рідною мовою, мовою предків, та розуміємо, що хтось нас випередив у цьому житті та що ми самі можемо передавати життя та чинити добро.

«Досвід зв’язку, який нас випереджує, спричиняється до того, що родина стає також контекстом, в якому передається фундаментальна форма комунікації, якою є молитва», – пише далі Папа, додаючи, що саме в сім’ї більшість із нас навчилися релігійного виміру спілкування. Також притаманна родині здатність обійняти одні одних, супроводжувати та підтримувати, розшифровувати погляди й натяки, разом плакати та сміятися, яка проявляється між особами, яких не завжди ми самі вибирали, «допомагає нам зрозуміти, чим насправді є комунікація, як відкриття та творення близькості».

Святіший Отець також звертає увагу на те, що в сім’ї, «спільно переживаючи щоденність», досвідчуємо також свої власні та інших людей обмеження. «Ось чому, – додає він, – сім’я, в якій не зважаючи на обмеження та провини, панує взаємна любов, стає також школою прощення», яке також є одним із вимірів комунікації. «Дитина, яка в сім’ї навчиться слухати інших, шанобливо говорити, висловлюючи свою точку зору, не відкидаючи інші, стане у суспільстві будівничим діалогу та примирення», – читаємо у посланні. Стимулом відкритися на інклюзивний вимір комунікації, замість того, щоб піддатися спокусі закритися у собі, може стати наявність дитини, позначеної фізичними чи психічними вадами.

«У світі, в якому часто лунають прокльони і панує лихослів’я, де сіється кукіль та плітками забруднюється наше людське середовище, родина може стати школою комунікації, як благословення», – пише Папа, додаючи, що це може проявитися і там, де, на перший погляд, переважає ненависть. Адже благословити замість проклинати, приймати замість поборювати – це єдиний спосіб «розірвати спіралі зла» та свідчити про те, «що добро завжди є можливим».

Далі Святіший Отець звертає увагу на те, що «найсучасніші засоби комунікації», які, насамперед, для молоді вже стали незамінними, «можуть як зашкодити, так і допомогти» комунікації в сім’ї та між родинами. Заважають вони тоді, коли стають «способом втечі від слухання» та заповнення кожної миті тиші. Сприятливими, натомість, є тоді, коли допомагають розповідати й ділитися, перебувати у контакті з тими, які далеко, дякувати та просити прощення, створюючи нові нагоди для зустрічі. Власне, щоденне відкриття важливості зустрічі є критерієм для правильного використання технологій.

«Виклик, який сьогодні стоїть перед нами, полягає у тому, щоб наново навчитися розповідати, а не просто виробляти і споживати інформацію. Саме в цьому напрямку нас скеровують могутні та цінні засоби сучасної комунікації», – наголошує Папа, додаючи, що інформація є важливою, але недостатньо тільки її самої. А сім’я не є «тереном ідеологічних баталій», але «середовищем, в якому вчимося комунікувати» та «спільнотою, яка комунікує».

Святіший Отець заохочує розпізнати у родині «великий ресурс, а не лише проблеми чи інституцію, яка переживає кризу». Засоби інформації часто говорять про сім’ю, як про абстрактну модель, яку слід відкинути або прийняти, захищати чи атакувати, а не як «про конкретну дійсність, якою слід жити». І та сім’я, яка вміє комунікувати, починаючи від свідчення, красу і багатство взаємин між чоловіком та жінкою, між батьками і дітьми, є чимось прекрасним, а не проблемою. «Ми не боремося про захист минулого, – підсумовує Папа, – але терпеливо й з довір’ям трудимося над будуванням майбутнього в усіх тих середовищах, в яких щодня перебуваємо».