Постання Папи на Всесвітній День Місій: невтомно виходити в усі закутки світу
У посланні з нагоди наступного Всесвітнього дня місії Папа Франциск підкреслює, що звіщення Євангелія є нагальним і універсальним, але воно повинно відбуватися шанобливо, без примусу і прозелітизму.
«У світі, пошматованому поділами та конфліктами, Христове Євангеліє є лагідним і сильним голосом, що закликає людей зустрітися, визнати один одного братами та радіти гармонії між відмінностями». Про це пише Папа Франциск у своєму посланні з нагоди 98-го Всесвітнього дня місії, який відзначатиметься 20 жовтня 2024 року. Його тема натхнена словами з Євангелія від Матея: «Ідіть і запрошуйте всіх на бенкет». «Бог хоче, щоб усі люди спаслися і прийшли до пізнання істини», – пояснює Єпископ Риму, підкреслюючи, що місія полягає у «невтомному виході до всього людства», нікого не виключаючи, «щоб запросити його до зустрічі та сопричастя з Богом».
Євангельська гостина та бенкети світу
У євангельській притчі цар наказує слугам піти і запрошувати на весільний бенкет, що є «образом остаточного спасіння у Царстві Божому, що відтепер здійснюється через прихід Ісуса». Єпископ Риму закликає розпізнавати фальшиві обіцянки щастя: «Світ пропонує різні бенкети споживацтва, егоїстичного добробуту, накопичення, індивідуалізму, Євангеліє ж кличе всіх на божественний бенкет, де панує радість, спільність, справедливість, братерство, сопричастя з Богом та з ближніми». Запрошення Ісуса сьогодні так само актуальне, як і вчора: «ідіть» та «кличте». «Кожен християнин, – зазначає Папа, – покликаний брати участь у цій універсальній місії своїм власним євангельським свідченням у кожному середовищі, щоб вся Церква могла безперестанку виходити зі своїм Господом і Вчителем на “перехрестя” сучасного світу». Однак, за словами Святішого Отця, «драма» Церкви наших днів «полягає в тому, що Ісус далі стукає у двері, але вже зсередини, щоб ми Його випустили назовні!», бо часто, як зауважує він, «ми стаємо Церквою, яка не випускає Господа, яка тримає Його як “щось своє”, тоді як Господь прийшов для місії і хоче, щоб ми були місіонерами».
Особливі запрошені на бенкет
Звідси випливає заклик до всіх охрещених наново відкривати запал та місіонерську ревність перших християн, які відчували «нагальну потребу звіщати Євангеліє». Це звіщення є універсальним, воно стосується «всіх людей, незалежно від соціального чи навіть морального стану». Папа зауважує, що в притчі про бенкет слуги зібрали «всіх, кого знайшли, добрих і поганих». Останні та знедолені є «особливими гостями Царя», запрошення якого стосується кожного, «потрібно лише сказати “так” цьому божественному та безкорисливому дару, приймаючи його та дозволяючи йому себе перемінити». Нагальність, але також пошана й доброзичливість повинні, за словами Папи, характеризувати запрошення на бенкет зустрічі зі спасенною Божою любов’ю в Христі, померлому та воскреслому. Сповіщаючи світові красу спасенної Божої любові, читаємо у посланні з нагоди Всесвітнього дня місії 2024 року, учні роблять це з «радістю, великодушністю, без примусу, тиску, прозелітизму».
Особливий контекст
Як зазначає Святіший Отець, ці роздуми про євангелізацію є особливо актуальними «на цьому завершальному етапі синодальної подорожі», що припадає в рік, присвячений молитві, в рамках приготування до Ювілею 2025 року. Він заохочує «далі прямувати до повністю синодально-місійної Церкви на служінні Євангелію», посилюючи молитву в наміренні євангелізаційної місії Церкви та участь в Літургії. Євхаристія є передвісником дару повноти життя, адже, як повчав Венедикт XVI, «євхаристійний бенкет є для нас справжнім передуванням кінцевого бенкету» і «ми не можемо наближатися до євхаристійної трапези, не давши захопити себе в місійний рух, що випливаючи з самого ж Божого серця, має на меті досягти всіх людей».
Залишити все за Христовим покликом
У посланні, датованому 25 січня 2024 року, святом Навернення святого Павла, та оприлюдненому 2 лютого 2024 р., в свято Стрітення Господнього, Папа Франциск особливо дякує місіонерам, які, «відповідаючи на заклик Христа, залишили все, щоб поїхати далеко від своєї батьківщини і нести Добру Новину». Їхнє життя є «відчутним вираженням відданості місії ad gentes, яку Ісус доручив своїм учням». Насамкінець, Єпископ Риму закликає до «тісної місіонерської співпраці» як у Вселенській Церкві, так і в місцевих Церквах, нагадуючи всім дієцезіям про служіння Папських місіонерських товариств, які завдяки збіркам, які проводяться у Всесвітній місійний день, несуть допомогу від імені Папи молодим церковним спільнотам на місійних теренах.
About The Author
