Повернутися до мрії батьків-засновників об’єднаної Європи

У найважчий для Європи період від часів Другої світової війни повернення до витоків Європи може допомогти надати нового поштову для Старого континенту. Цю «мрію батьків-засновників» Папа Франциск називає солідарністю.

Вже 35 років поспіль 9 травня відзначається День Європи. Цього року це свято відзначатиметься в особливій атмосфері. Для деяких країн Європейського Союзу ця річниця збігатиметься з першими спробами повернутись до «нормального життя», інші, ймовірно, все ще боротимуться з розповсюдженням коронавірусу шляхом обмежувальних заходів. Безумовно, відзначення цього дня, що припадає на найдраматичніший для Європи період після Другої світової війни, може стати можливістю для того, аби зупинитися й замислитися над ідентичністю та місією Європейського спільного дому.

Це свято, День Європи, мало хто з європейських громадян вважає своїм, а ще менше європейців, напевно, знають, чому воно відзначається 9 травня. 70 років тому, 9 травня 1950 року, була опублікована «Декларація Шумана», в якій Міністр закордонних справ Франції Робер Шуман запропонував створити Європейську спільноту вугілля та сталі, що було першим кроком на шляху, який сорок років після того привів до народження Європейського Союзу. Вражає актуальність його тверджень.

Ще маючи ще перед очима картини руїни, спричиненої братовбивчою війною, що спустошила Європу та світ, Шуман застерігав, що мир не можна забезпечити нічим іншим, як тільки «креативними зусиллями, пропорційними небезпекам, які йому загрожують». «Європу, – наголошував Шуман, заглядаючи в наступні десятиліття, – не можна створити відразу: вона випливатиме з конкретних досягнень, що творять, насамперед, фактичну солідарність».

Вказуючи на злиття виробництва вугілля та сталі як на основну мету цієї Європейської спільноти, французький дипломат підкреслив, що «це виробництво буде запропоноване всьому світові без виключення, щоб сприяти підвищенню рівня життя та поступові в сприянні миру». Пророча сила цих слів була настільки великою, що навіть через багато років, під час Європейської Ради в Мілані в червні 1985 року, на якій було встановлено День Європи, їх обрали його орієнтиром, а датою – день, коли Шуман виголосив цю свою відому промову.

Наближення цього свята в ситуації, яка є випробуванням стабільності європейської конструкції, нагадує нам, що можна ще багато навчитися від того, як «батьки-засновники» реагували на різні не менш серйозні надзвичайні ситуації. Вони, за словами Папи Венедикта XVI, були «об’єктивними та реалістичними політиками», для яких «політика не була чистим прагматизмом, бо була пов’язана з мораллю».

Повернутися до коріння, до основоположних цінностей Європи – з цим закликом Папа Франциск – перший неєвропейський Папа після багатьох століть – постійно звертається до європейських лідерів і народів. Нещодавно він знову нагадав про це у Великодньому Посланні «Urbi et Orbi»: «Після Другої світової війни, – наголосив він, –цей континент зміг воскреснути завдяки конкретному духові солідарності, який дозволив йому подолати суперечки минулого». Проти древнього вірусу розколів та егоїзму, що повертається, завжди ефективною залишається вакцина солідарності або, вживаючи ще ближчий для Папи Франциска вислів, «людського братерства».

Для того, аби виходити назустріч сьогоденню і планувати майбутнє, тим більше в непевні часи, потрібно зберігати пам’ять. На цьому не раз наголошував Папа який хоч і походить з другого кінця світу, але є сином мігрантів, що виїхали за океан зі Старого континенту. Під час промови, виголошеної 6 травня 2016 року, приймаючи Премію Карла Великого, він нагадав вислів «переливання пам’яті», що належить єврейському письменникові та громадському діячеві Елі Візелю, що пережив концтабір. Це «переливання», як наголошував Папа, цитуючи Візеля, «не лише дозволить нам не повторювати помилок минулого, але й дасть доступ до тих надбань, які допомогли нашим народам успішно пройти через історичні перехрестя, що зустрічалися на їхньому шляху».

Папа Франциск мріє про ту ж Європу, що й її батьки-засновники. Ця мрія, як він зазначив під час прес-конференції в літаку, повертаючись з Румунії 2 червня минулого року, зветься «солідарністю», що сьогодні, більше ніж будь-коли раніше, потрібна для «оновлення ідеї Європи». Приймаючи 24 березня 2017 р. у Ватикані Глав держав та урядів Європейського Союзу з нагоди 60-ї річниці Римських угод, Святіший Отець підкреслив, що «Європа віднаходить надію в солідарності, яка, одночасно, є найефективнішою протиотрутою проти сучасних популізмів». 

Солідарність, як він зазначив, «не є тільки добрим наміром: вона характеризується конкретними фактами та вчинками», нагадуючи, що «знову почати думати по-європейськи» означає ґрунтуватися на солідарності. Минуло лише три роки від того часу, як Наступник святого Петра промовив ці слова, але тягар страждання останніх місяців немовби віддаляє цю промову в часі. Однак криза, яку ми переживаємо, вчиняє її актуальнішою, бо як наголосив Папа 27 березня під час богослуження на порожній площі святого Петра, благословляючи Рим і світ Найсвятішими Тайнами, настав час солідарності, в якому «ніхто не врятується наодинці».

Alessandro Gisotti

(Опрацювала Світлана Духович)